Ділюся з вами...

Як виявляється, пісня «Батько наш Бандера» прийшла до нас зовсім не давно. Але маючи стилізацію під повстанську пісню її можна сплутати з такими. Вона дійсно вгризається в пам'ять. Мабуть завдяки запальній маршовій мелодії, яку автори справді взяли з повстанських пісень і мелодія та вважається народною.

Коли чуєш цю пісню вперше, можна подумати, що це звичайна патріотична пісня, але якщо звернути увагу на слова, то до них є питання. Слова загалом створюють надто неоднозначне враження. Пісня з такими словами не могла б стати популярною, якби їх не «вбрали» у справді красиву мелодію.

У мене з’явилось бажання розібрати текст цієї пісні на деталі, щоб глянути що воно і до чого. Також тут можна було би багато чого розписати як слова впливають на свідомість, підсвідомість, образне мислення і так далі. Але візьміть на віру, що так, впливають. Мова, слова, склади і літери, це код, який формує нашу реальність. Знаючи це переходимо до розбору.

• Ковід поділив людей на тих, хто бере відповідальність за своє життя і здоров'я на себе (а відповідно і право розпоряджатись своїм життям і здоров'ям самостійно), і на тих, хто з певних причин вирішили віддати це право іншим, разом з тим підтримуючи позбавлення цього права в перших. Тут йдеться про це (відео).
• Про те, що носіння масок може нашкодити вашому здоров'ю висловилась сама Всесвітня Організація Охорони Здоров'я. А про те, що карантин в Україні суперечать Конституції, і всі обмеження можна, і навіть треба ігнорувати сказали авторитетні юристи. Тут посилання на відповідну інформацію.
• Я від початку ігнорую цей протизаконний карантин, бо пам'ятаю як наганялася паніка навколо "свинячого грипу", тоді я був ще неповнолітнім і через брак інформації вівся на таке. Тепер ні.
• Також очевидним є те, що частина чиновників України і світу хочуть затягнути той карантин до осені і далі, запустити другу хвилю паніки, після чого запропонувати рішення ними ж роздутої проблеми. Класична схема.
• Ні епідемії, а тим більше пандемії нема. В світі людей які підхопили коронавірус є близько 1%. Кількість людей що начебто підхопили коронавірус чи померли від нього штучно завищується.  Про це йдеться в цьому відео. І в цій статті.
• Карантин б'є по економіці. Зокрема по людях які є самодостатніми і заробляють власною працею, по тих хто не потребують подачок від держави і чиновників. Також це привід чинити тиск на конкурентів, штрафувати підприємства і громадян. Нічого спільного з охороною здоров'я тут нема. 
• Так склалось, що українським чиновникам вигідне роздування "пандемії", адже на це можна списати всі свої промахи в економіці і політиці. Декотрі світові гравці теж хочуть отримати з цього вигоду і реалізувати певні сценарії, тому зі своєї сторони всяко це підігрівають. 

• Фарбування парканів, мостів і вказівників міст. На фоні всенародного патріотичного підйому жителі українських міст почали самовиражатися фарбуючи вказівники міст та інші обєкти біля автодоріг у синьожовті барвви. Тепер назви міст, мости, паркани покрились таким приємним поєднанням кольорів, які так радують очі. Для цього не потрібно було команди якогось "губернатора" чи ще якогось чорта лисого. Люди зініціювали, зібрались і з привеликим задоволенням зробили. Хоча з державницької точки зору цим мали би займатись комунальні служби, яким ми до речі свої податки платимо.
• Забезпечення необхідною амуніцією української армії. Від початку україно-московитського протистояння українську армію забезпечують різним обладнанням, харчами та всім необхідним прості українці та інші небайдужі волонтери. Вони просто це роблять. І не відомо як би все відбувалось якби не було такої титанічної допомоги яку українській армії надають прості люди/волонтери. Кожен помагає хто чим може. Хоча з державницької точки зору армію забезпечує МОУ.
• Бруківку до речі після всіх буремних подій у Києві майданівці теж вставляли, на ентузіазмі. І згорілий міст відновили силами коломийської громади.

Тепер всім ясно хто був тоді правий? Провокатори під адміністрацією президента на тракторі, чи опозиція в особах Порошенків, Яценюків, Кличків і Тягнибоків?

Коли люди вимагали рішучих дій і врешті-решт до них вдавалися то несподівано зявлялися вони і всяко переконували сидіти тихо і "не піддаватись на провокації". Але час всіх розсудив!

Тепер для нас є очевидним, що тоді 1 грудня були праві "провокатори" а не ті хто кукурікали на сцені. Якби тоді всякі Порошенки не займались деморалізаторством серед штурмовиків і люди таки пішли на штурм з допомогою трактора, то можна впевнено сказати, що кількість жертв серед громадян була би не більшою 30-ти чоловік. І те що відбулося відносно недавно було би реалізоване ще на початку грудня.

Нажаль тоді вони злили народний протест, частково. Але неможливо злити незливуємоє: )

Тепер ті когути ціною чужих життів прийшли до формальної влади і навіть не заявили про те, що будуть займатися впровадженнями змін - тих які вимагає народ. При цьому, коли Росія захоплює Крим вони сміють белькотіти щось про то, шо будуть воювати з окупантами лише дипломатичними методами!? Ах курча ваша мать! Краще би вже мовчали.

Це схоже на 1 грудня. А ще це схоже на 1918 рік, коли армію розпустили а як прийшлось до діла то... Зараз наші військові частини в Криму то як крутянці у 18-тому. Різниця лише в тому, що підмога і засоби впливу на ворога таки є і пристойні! Але ті хто на посадах з хуями без яєць напевне уявляють себе в ролі царьків як колись яник. Чи шо..? По іншому це пояснити не можу.

Є ж гарна приказка : куй залізо поки гаряче. Але крісла в Києві їм засліпили очі і вони ні історії не можуть згадати ні осьцеї приказки. Хоча може вони і кують, але в іншому напрямку.

І на остаток. Плюшеві зайки в якості союзників нікому не потрібні і ніхто їх захищати не буде! Американці не висадяться першими в Крим щоб "помахати пальчиком зеленим чоловічкам". Турки не відправлять свій флот на підмогу тим хто відступає. На дохлу конячку ставки не робляться. Ті хто при владі повинні були б це знати ще до того як туди рватися!

Коли Україною прокотилася хвиля захоплень ОДА зі сторони простих людей, то це не могло не тішити майданівців, які борються на передовій, це не могло не тішити мільйони українських громадян. Будівлі обласних адміністрацій займались жителями міст, які хочуть кардинальних змін у державній машині, таких змін які покладуть кінець пресу з боку держави, таких які дадуть можливість до організації громад і здійснення прямого народовладдя. Те, що люди вже можуть його здійснювати показали останні події на майдані, коли Річ яку люди організували з власної ініціативи живе і бореться з державною машиною, яка ніяк не може цей народний підйом задавити. І що важливо, більшість людей до т.зв. опозиції ставиться байдуже, або й взагалі їх не підтримують. Люди вийшли боротися не за опозиціонерів при владі, не за "зміну прапора", люди вийшли за себе, за своє щасливе майбутнє і своїх дітей.

Важливим чинником впровадження справжнього народовладдя в Україні є створення "Народних Рад", які можуть засідати в колишніх ОДА і до складу яких мають входити всі охочі, що чують в собі силу і готовність до відповідальності. Але на практиці на жаль все виходить не так ідеалістично. Взагалі поки-що виходить якось в'яло. По суті учасниками стають все ті ж депутати обласних чи міських рад і хоча є нагляд зі сторони людей, прямої залежності Народних Рад від народу поки не спостерігається. Який парадокс. Офіційна "триглава" опозиція бере на себе повноваження новостворених НР.

А що у такому випадку робити? Відповідь дуже проста - небайдужим людям включати свою ініціативу, приходити на місця зборів таких НР і здійснювати свій вплив. Обов'язково брати участь у захисті НР від різних силових структур що можуть чинити напади на об'єкти і активістів.

Мушу констатувати, що ця опозиція і ця "влада" мислять одними категоріями, категоріями "крісел" і посад, бізнесових та партійних інтересів, які не завжди, а точніше майже ніколи не збігаються з інтересами народними. Тим хто це читає дуже бажаю не допустити другої "Помаранчевої революції" - це коли замість змін в суспільстві відбулася лише зміна президента. І пам'ятаймо, що ні уряд, ні опозиція без підтримки народу нічого не варті і будь яка влада без підтримки народу надзвичайно крихка і по суті примарна.

Тож не втратьмо свій шанс, адже МИ за цей поступ вже заплатили надто велику ціну, щоби так просто подарувати себе на милість опозиційних партійців!

Можливо написані тут висновки побудовані на спостереженнях і логіці будуть надто очевидними, але не для всіх і я не можу це не написати.

В ефірі Громадського тб. прозвучало питання: для чого вчиняти напади і погроми в Києві руками найманців? На яке так і не було відповіді.

Оскільки нічого просто так не відбувається і все, що стається завжди комусь буде вигідно, то з цього можна зробити наступні логічні висновки: тут є два рівні вигоди.

Перший(відкритий і неприхований): вигідний Януковичу і ко, безлади в місті могли дати привід для більш жорсткого використання сили, введення "надзвичайних станів" та іншої подібної нікому крім нього непотрібної чухні.
Другий: вигідний рашці Путяшці, створення вигляду протистояння всередині народу України, у форматі "народ - народ", а не у форматі "народ - п'ята колона" - як тепер насправді це і є. Тобто дезінформаційна війна, з метою провокації реального зіткнення громадян України.
Видавати тітушок за активістів Майдану, які вчиняють погроми і тим самим зміна настроїв киян не в користь революціонерів.

В такому випадку могла йти мова про громадянську війну, але тітушок вчора поганяли і половили, весь Світ побачив істинну суть справ. Громадянську війну поки спровокувати не вдалось. Зародок війни яка зараз ведеться це очевидно не громадянська.

А для чого Путіну громадянська війна? Можна логічно припустити, це для того, щоб мати можливість відхопити під своє крило хоч частинку території, як це вже було з Грузією. А це не вигідно ні Януковичу, ні українцям.

Хоча, якщо пробудити сепаратистського монстрика, який дрімає десь глибоко, то в жителів Захдної України, від'єднатися, створити нову ЗУНР і жити довго і щасливо бажання інколи з'являється. Але жаба буде дусити, і ніхто такого подарунку нашому Східному молодшому "брату" робити не збирається, і кидати наших побратимів-громадян зі Східної України ніхто не буде теж.

Тремтячими руками пишу цей запис.., скільки вже сталося, а головне скільи ще має статися! Не лише в рідному Тернополі, а у всій Україні. Слідкуючи за новинами відчуваю емпатію, співпереживання. Крім карколомних подій в Києві думаю про мужню відсіч поліцейській атаці від громадян Миколаєва, ще на початку всіх протестів. Я дуже гордий за сусідній Львів, де люди не дали "прихватизувати" свій майдан і своє волевиявлення певним політикам, в якій б вони партії не були, не дали вивішати різнокольорові шматки-прапори, які аж ніяк не об'єднують людей. Молодь, студенти, пенсіонери перші вийшли і разом показали, що для об'єднання, солідарності і взаємодопомоги не потрібні "поводирі", вони і самі можуть вдало збиратися і відстоювати свої права, без різнокольорових тряпок.
Лиш пізніше коли люди зібралися великою волелюдною силою політики почали бігти до народу. Не політики скликали народ, а народ змусив бігти до себе політиків. Ось яке воно пряме народовладдя. Справжня сила в ініціативності простих людей!

Стосовно Тернополя, то я радий був бачити повністю заповнений Театральний майдан, ніякі дощі не перешкодили людям вийти за себе, за своє майбутнє, не за певних політиків, як це було в 2004-му році! Люди, навчені не надто приємним досвідом "Помаранчевої "революції" більше не будуть віддавати свою довіру певним суб'єктам, які вміють лише професійно обіцяти. На жаль в нас на майдані можна було спостерігати прапороносців з партійними прапорами, та це не відбивало у молоді бажання брати участь у мітингу, адже вони знають для чого прийшли, а саме відстоювати ту річ, від якої залежить - в якому майбутньому нам жити!
Я впевнений, що наші студенти візьмуть приклад із львівських і теж не дадуть присвоювати свої громадянські здобутки певним "прапороносцям".

А тепер анонс:

Нарешті у нас почнеться повноцінний безстроковий загальноміський страйк!