Ділюся з вами...

Ці прості та до очевидності ясні істини викристалізувались у мене в процесі спілкування з М., за що й дякую! Життєвий досвід, прочитані книги, спостереження за навколишнім середовищем, уважність до людей, чуйність до ближніх помножені на щире спілкування призводять до ясних усвідомлень.

1. Про сон і розпорядок дня. В наших тілах під час сну виробляється особливий гормон, який має дуже сприятливий вплив на роботу мозку і загалом всього організму. Від цього залежить наша і ментальна і фізична сила. Там же береться і наша енергія. Саме на початку ночі (біля 22:00) відбувається найінтенсивніше вироблення мелатоніну, гормону росту та ендорфінів. Вони забезпечують нам регенерацію всього тіла.
Здається, що коли лягти пізніше, то можна зробити більше, але це омана. Насправді коли хтось лягає пізніше, то позбавляє себе всіх благ, які дає вчасний сон. Якщо лягти до 22:30, то можна відновити енергію за короткий проміжок часу (до 4-5 ранку), а то й швидше. І вже зрання, на свіжу голову продовжувати, чи починати справи. Але рахуючи години, варто також пам’ятати, що вони мають різну «вагу». З 22:00 до 2:00 сон найефективніший, і більше ніякі години з цими не зрівняються, навіть якщо їх помножити на два, чи на чотири. Людина просто саме в ці години найкраще відсипається. Людина яка спала 4 години від 22:00 може бути більше в ресурсі за ту, що спала 6 годин з 2:00. Кілька годин вчасного сну можуть зробити веселим і ефективним весь день.

2. Робити вибір. Коли ти знаєш чого хочеш і йдеш туди, то є більша вірогідність, що ти туди прийдеш. І навпаки, якщо не знати чого хочеш, то й руху до мети не може бути як такого. Якщо нікуди не прагнути, то вибір буде зроблений, але без твоєї участі. Це називається вибір без вибору, якщо хтось обирає не обирати. Є ще така фраза:  «Уникати вибору - це також вибір ».

Ще в 2019 році якби комусь сказати, що через рік ми будемо жити в умовах масованої інформаційної атаки, результатом якої буде підроблена "пандемія" і реальні смерті людей від страху(психосоматика) та неправильного лікування, які в свою чергу брехливими ЗМІ(тими самими які цю пландемію роздули) будуть розцінюватись як підтвердження існування нібито вірусу, то ніхто би не повірив що таке можливо. Навіть тепер завдяки старанням брехунів частина людей досі ведеться на цей розводняк. Та цей текст не для тих, хто мертві за життя, а для тих хто живуть і хочуть жити далі. Неймовірне стає явним. Ми живемо в цікавий час, який дасть нам - втіленим духовним сутностям - живим людям дуже цінний досвід...
В далекому 2019 ми не думали що в таких різних країнах як Росія та Німеччина почнуть майже одночасно будуватись концентраційні табори під виглядом евакуаційних центрів для населення. Ніхто не думав, що у більшості країн Світу, ніби за помахом диригентської палички будуть впроваджуватись одинакові правила, спроби диктатури і тиску на самодостатніх людей.
Це нагадує також 1932-33 роки, трагедію за лівим берегом Збруча, коли люди були зовсім не готові до того, що їх чекало.

Беручи це все до уваги в мене є кілька запитань які хочу поставити. Але відповіді на них ви маєте дати не мені, а собі.

- Як ти будеш жити, коли зникне електропостачання... на день, тиждень, місяць, квартал? Чи усвідомлюєш ти наслідки цього?
- Як ти будеш жити коли відключать Інтернет?
- Чи знаєш ти, як зв'язатись з потрібними тобі людьми коли зникне мобільний зв'язок?
- Чи довго ти протягнеш в місті, де почались перебої з постачанням продуктів харчування? А якщо їх постачання взагалі припиниться?
- Чи маєш ти запас готівки на випадок того, якщо електронні платіжні системи і банкомати перестануть працювати? А якщо і папірці знеціняться, як ти дістанеш все необхідне?
- Ти мабуть знаєш, що буває в місті коли водопостачання відключити на день? А як щодо довших термінів?
- Чи можеш ти ще щось без свого мобільного телефона і електронних пристроїв? Чи зможеш ти знайти дорогу до безпечного місця без ел.навігації?
- В кого ти перетворишся, коли забрати в тебе прилади? Ти ще будеш на щось здатен? І чи це все ще будеш ти? Хто ти взагалі такий/така?
- Чи потрібен ти комусь, якщо в тебе цього всього не стане? Що ти вмієш? Яку користь можеш принести собі і оточенню? Що можеш запропонувати?

Хай все буде якнайкраще, але готовим треба бути до всього. Якщо у тебе є відповіді на ці питання - значить в тебе все прекрасно.

Літо йде добре.
Побував в сонячному місті Одеса на морі.
23 червня влаштував сам для себе ультрамарафон і подолав його. Це зацікавило журналістів тому розповів їм дещо про це. Добре що вони цікавляться такими добрими речами.
Парфумер з Тернополя пробіг 100 кілометрів. Що допомогло в дорозі?
Тернополянин Орест Дмитрик пробіг ультрамарафон – 100 кілометрів за 15 годин

Також 5 червня проїхав 300 кілометровий веломарафон BRM300 LIFT - традиційно починаючи з 2017 року. Цього разу з часом 15:55.

Приєднався до хорового колективу - співаю.

Недавно мав розмову на таку близьку мені тему ароматики. Розповів журналістам як створюю духˈи.
Як це – створювати парфуми вдома? Інтерв’ю з тернопільським парфумером

Планується також поїхати в близькому часі на Шипіт а після цього взяти участь у першому в історії новоствореного клубу «Ternopil Velomarathon» 400 кілометровому заїзді 10 липня. Далі мабуть і на шестисоточку якусь вирвусь.

Ну а крім цього, якщо узагальнити те чим займаюсь, то це можна описати кількома словами: працюю над вдосконаленням навколишнього простору, близького і далекого. Хай вищі сили мені в цьому сприяють, а тобі - у твоїх добрих справах.

Трапляється в життях людей таке, що щось їх виштовхує на нижчі простори подій, але ті хто в темі знають технології підняття у вищі простори (плани, поверхи). Всякі неприємності це ознака нижчих просторів, ці події тягнуть за собою негативні емоції, а негативні емоції тягнуть за собою такі ж події. Цей ланцюжок розривається через свій внутрішній стан. Якщо сталась якась негативна подія, але не спровокувала відповідну емоцію, то це те ж саме, що тої події ніколи не ставалось. Так воно працює.
Навіть ті, хто знає про це не всі ще вміють цим всім керувати.

Недавно в мене дуже несподівано почало сильно боліти горло. Я розумію, що такі речі є для того, щоб чогось навчити людину, тому сприйняв це добре. За порадою близьких звернувся до лікаря, мене оглянули і приписали ряд різних медикаментів, таких як пшикавка для горла, таблетки-антибіотики, та інше. Але я нічого з цього не купив і почав робити різні експериментальні практики з способу лікування. Це тривало до двох днів. На третій мені порекомендували спробувати прополіс і це виявилось дуже ефективним.

Як результат пропоную вам спосіб лікування горла і знищення всяких шкідливих мікробів.
Для цього потрібний прополіс. Його можна купити у пасічників. Це має бути не настоянка прополісу, а твердий прополіс, той який зробили бджоли. Це мабуть найсильніший природній антибіотик. Відрізуєте кусочок прополісу, берете в рот і розсмоктуєте (можна і пожовувати). Це треба робити довго. Наприклад від ранку до вечора. Виймати прополіс тільки для прийому їжі. Особисто мені на це знадобилось в підсумку ~7 годин.
За сім годин вилікувати хворе горло яке болить вже не один день і коли біль прогресував це я вважаю дуже хороший результат. Якби я робив це медикаментозним способом, припускаю це би зайняло більше часу, а те, скільки б це забрало грошей то годі й уявити.
Це знову підтвердило приказку, що "все геніальне просте". Важливу роль тут зіграло і харчування, я припинив їсти всю зайву їжу: їв тільки зранку і вдень яблука, банани, манго, апельсини, лимон, чай з медом.

Але тут є ще психологічний момент. У випадках захворювання людина поринає у страх, вона боїться, що з нею може статись ще гірше і думає про це. А своїх "коней" - свої думки які тягнуть колісницю життя треба направляти до світла, туди де збуваються тільки найкращі сценарії. В цьому випадку я почав думати про те як мені скоро стане краще і що зробити щоб так сталось, і нічого побічного. Людина, якою оволодів страх і яка впала в паніку дозволить зробити з собою комусь все, аби тільки позбавитись джерела страху...(навіть з'їсти тону таблеток) ну ви зрозуміли про що я. Вчимось керувати процесами що відбуваються у нас в середині. Радіймо!

Літом жити в Тернополі це кататись на теплоході до пляжу чи просто так. Кататись на каяку, байдарці або човнику. А якщо ні, то прогулюватись набережною мальовничого ставу. Читати книжку на зелених надставних пагорбах і милуватись заходом сонця. Чи ще краще - сходу.

 А знаєте що? Вбивцею дуже просто стати! І не в тому справа, що люди глухо-сліпі паразити на тілі землі. 
Немає різниці кого ти вбиваєш: пішохода на дорозі, чи мишу в коморі. Життя кожної живої істоти дорівнює одному. А муки(або щастя) у разі настання смерті тварини переживають такі ж як і люди. Просто вони про це розповісти не можуть. 
До речі про таку річ як душа (кожен це поняття трактує по своєму) але якщо вона є у людей, то чому її не може бути у тварин. Вважаю це риторичним питанням...

Публікую тут уривок інтервю з художником. Все чітко сказано на тему художників, мистецтва і випадкових людей які на них після смерті наживаються. Більше немає чого додати...

"— Набросок может стоить дорого, если его нарисовал Ван Гог, потому что это Ван Гог и потому что он уже умер. Меня всегда бесят такие истории: был живой художник, всю жизнь работал, писал что-то, но особо был не интересен людям, а когда он умер, его раскрутили и стали продавать его работы за бешеные деньги. Взять того же Ван Гога — он концы с концами едва сводил, а сейчас какие-то дяди во фраках отстегивают безумные миллионы за любой росчерк. На фига ему это нужно? Он уже в гробу. Лучше бы ему при жизни давали тарелку супа вовремя, и он был бы счастлив, спокойно работал бы себе и, может быть, прожил дольше. Конечно, умершего всегда легче раскручивать — с ним проще иметь дело."