Натрапив в і-нет тенетах на досить цікавий текст, який подаю нижче в оригіналі. Автор не відомий, там було посилання на джерело, але коли я перейшов, то виявилось що той журнал витерто. Хоча не в тому суть.
"Мы имеем в виду, что религиозная обязанность покончить с собой является практической поддержкой основной цели нашего учения – нести зло людям. Когда дьяволопоклонник по каким-либо причинам теряет способность к реальному злу, он должен уйти, ибо и поддерживает он свое существование только, чтобы разрушать. А если он теряет эту способность, то жизнь его утрачивает смысл. Стоит заметить, что подобная идея присутствовала и присутствует сейчас в ряде других идеологий. Еще одно практическое значение самоуничтожения – это ограничение времени. Человек понимает, что путь его на земле не бесконечен, но почти всегда видит смерть в далеком туманном будущем, а потому ничего путного так и не свершает за всю свою жизнь, откладывая планы «на потом». Дьяволист же подгоняем временем, и, помня о смерти, которая ждет его не за горами, проявляет большую активность в достижении сатанинских целей. Кроме того, жизнь такая штука, что с каждой ее фазой кровь в жилах у большинства людей «остывает», а в современном мире этот процесс еще быстрее. Пока человек молод, пока он горит силой и желанием что-то менять, делать что-то весомое – он полезен, но с течением времени его больше тенят на теплый диван, а не на подвиги (злодеяния, то бишь). Есть очень точная поговорка: человек устает бороться и делает вид, что помудрел. Как это верно. Сколько мы уже видели «сатанистов», которые бросали громкие лозунги типа «пора начинать!», «христианству пиздец!» и прочее и прочее. Время шло, «сатанисты» жирели, успокаивались и вот уже мы видим зрелого солидного дядьку с брюшком, который с улыбочкой вспоминает свою недавнюю правильную позицию как юношество, как детский максимализм. Это также мерзко выглядит как прирученный дикий зверь. А впрочем, быть может, что домашняя шавка никогда и не была волком? Очень вероятно, что так оно и есть."
(авт.)Невідомий сатаніст.
І дійсно! Не залежно від того яку ідею сповідують люди з часом вони запливають моральним жиром, який не дає їм змоги нормально рухатись і йти вперед до своєї мети. Люди сідають і не куди небудь а на свій м'який диван, у своїй теплій і маленькій квартирці після тяжкої роботи на якій вони працюють щоб утримати це своє "велике" надбання. Не маючи часу ні на близьких і рідних, ні на мистецтво, ні на спорт, ні тим більше на діяльність во ім'я таких бажаних раніше змін! І це все вплив суспільства...маси таких самих снобів, що запливають на диванах перед екранами телевізорів смальцем - адже так роблять всі (як лінивий аргумент)! Вони виправдовуються в думках перед самими собою, вважаючи що якось порозумнішали, і щось переросли...а порозумнішали для чого? Щоб сидіти в своїй квартирці чи хатці і дивитися тєлік вечорком очікуючи нового робочого дня на когось хто вважає їх бидлом?!
Я не вважаю це розумним!
А тепер про інше...
Самогубство як стимул для життєвих звершень...
Саме так цим можна підбадьорити себе щось робити! Зараз же ж майже ніхто не хоче щось робити, боротись проти системи непотрібних цінностей, змінювати світ чи удосконалювати себе. А тим хто хочуть не завжди вистачає мотивації для цього! Але її можна знайти! І одним з її чинників може бути суїцид... До прикладу: поставити собі мету, яку повинні виконати до певного часу, і пообіцяти собі, що коли тої мети досягнуто не буде покінчити життя самогубством. Але ж вмирати не хочеться...от і буде мотивація, і конкретно відведений на справу час, а не якесь примарне майбутнє з такою ж метою...в мріях про яку сидячи на дивані проживається ціле життя.
Приклади такої мотивації, чи стимулювання є і з реального життя, наприклад: один генерал пообіцяв собі, що якщо через 30 років не стане генералом, то покінчить життя самогубством. Не обов'язково обіцяти собі самогубство в разі не здійснення мети, можна і щось "м'якше" до прикладу: відрубати палець, чи спалити будинок=)Тут вже в кого на скільки фантазії вистачить.
Отож не погано було би ставити собі мету і йти до неї, а в разі невиконання поставлених завдань привести ту обіцянку в дію, адже якщо людина ні на що не здатна, не здатна дійти до мети, яка є життєвою метою і його суттю тоді нафіг так жити? Життя нам дається для дії, руху вперед, розвитку і активізму!
А тепер спробуйте уявити собі що б то було, якби люди дійсно ставили собі такі умови? Напевно менти б не встигали закопувати трупи, та й самі б стрілялися, а жити би залишилась купка багатіїв, які через відсутність робочої сили і неспроможність вижити у такому пустому світі також би себе вбили=) Але ні! Люди дійсно би досягали поставлених для себе завдань, і всі би були задоволені своїм таким насиченим життям. Всі були би рівні, або всі бідні, або всі багаті...якщо не так, то приблизно так. Діяльність призводить до змін, люди бачачи несправедливість міняли б такий стан речей. Цю тему ще можна розвивати і продовжувати, але вже якось іншим разом... А ви подумайте над цим!
Хочу попередити, що не підтримую ніякого сатанізму чи дяволопоклонництва,
але дечому таки треба повчитись.
Бажаю не міняти ідею і активну діяльність на м'який диван!
Бажаю йти до тої ідеї, знищувати зло, або добро, чи взагалі що небудь, але знищувати!
...спалити цей гниючий світ, щоб квіти добра чим скоріше мали можливість пустити корінь в чисту землю, щоб їм не заважали гіляки дерев всихаючого капітал-глобалізму дивитися на Сонце.
Система зла і пригноблення повинна бути знищена!