hors_bor | LIFT200 2021 Centenary of the BRM 200

У неділю, 11 вересня 1921 року, Audax Club Parisien провів свій перший бревет у вільному темпі на 200-кілометровій петлі, за маршрутом Париж-Дре-Шартр-Париж. Того дня двадцять шість рандонерів та рандонерок успішно подолали дистанцію.

Святковий веломарафон, довжиною 200 кілометрів з одночасним стартом учасників з трьох міст: Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль.

Ще 10 вересня мій велосипед був хоч і на ходу, але зовсім непридатним до заїзду. Там треба було поставити новий обід, а відповідно перешприхувати колесо, і якби не оперативність майстрів з магазину "Ровербайк", то я не знаю на чому би їхав. Дякую їм за це.
І ось ранок 11-го вересня, старт 8:00, а я в 7:48 лише виходжу з квартири, як добре що вулиці в той час були ще відносно пусті...

Весь відрізок від старту до Бережан (КП-1, 98км.) їхав на сливках і воді. В Поморянах була спокуса зупинитись біля магазину, як то робив під час першої своєї 300-ки в 2017 році, але я вже бувалий і мені не до матрасних зупинок. Ну а на КП мене чекала зустріч зі знайомими і незнайомими рандонерами з різних міст і класична перлова каша з салатом.

Там я провів небагато - не мало, а рівно 30 хвилин. Знимка біля банера і на педалі в сторону Підгайців...

В Підгайцях до речі ось такі помпезні руїни готичного костелу, з товстими стінами і стрільчастими вікнами що стремляться до неба. Завжди коли там проїжджаю, то захоплююсь красою його архітектури і сподіваюсь що його реставрують і збережуть для наступних поколінь.

Після Підгайців беру курс на Теребовлю, КП-2(169км.), в ратуші. Зараз там можна піднятись на вежу, але мені не до того. Роблю самознимку біля їхнього гарного дзеркала і виходжу на фінішну пряму до Тернополя.
Відрізок від Підгайців до Теребовлі з вельми цікавим рельєфом, а перед Теребовлею проїжджаємо через гарний ліс.
Перед цим за 10 км до Теребовлі в селі Тютьків я зупинився біля магазину шоб купити бананів і чикуляду, набрати води з колодязю, а поки це робив то помітив, що в передньому колесі ексцентрик розкручений. Закрутив. Як добре що мені захотілось там зупинитись і я помітив то діло, бо на тих теребовлянських кручах могло статись всяке...

Фініш був в "Ковчезі", там ті хто швидше фінішували діждались тих хто пізніше, ну і звісно сиділи ми довго і спілкувались на всякі навколовелосипедні теми, аж поки не почало ставати прохолодно, тоді то ми й розїхались.

Цього сезону ювілейна 200-сотка була завершальним веломарафоном організованим клубом "Ternopil Velomarathon", а далі буде ще і ще. Дякую що ми є, сподіваюсь з часом любителів довгих дистанцій в Тернополі та інших містах і селах ставатиме все більше.