В цей передноворічний час прийшла пора закарбувати тут мій найуспішніший веломарафон в цьому році. Забігаючи наперед скажу, що цього року я проїхав цей велозаїзд загалом за 22 години і 15 хвилин.

Цей заїзд якраз відбувався після горезвісних потопів в Карпатах і на Західній Україні. Тоді ще всі новини гуділи про це, в погоні за сенсаціями (або чимось типу того) розкачували інформацію. І якби я вірив новинам, то не поїхав би на цей веломарафон. Насправді коли жахи підтоплення лише починали розгулювати в інфопросторі, то вода вся зійшла і весь наш маршрут був цілком придатним і безпечним.

Мені пощастило, і в першій половині маршруту я їхав у гарній компанії, а потім прийшлось зробити технічну зупинку, після чого я їх вже так і не догнав. Але їздити на самоті я теж люблю, вийшло так, що десь половина маршруту була в групі, а друга частина самотужки.
Я дуже люблю цих людей, і не лише цих ; )

Погода цього року була дуже мінлива, спочатку хмарно без опадів, потім вперіщив моцний дощ який зробив нас мокрими як хлющі, потім сонце яке нас підсушило, а під кінець заїзду (майже перед фінішем) ще один дуже потужний дощ. Ті, хто фінішували скоріше залишились сухими. Погода ніби на дещо натякнула... шо треба швидше їздити.

Мені в пам'яті закарбувався захід Сонця, воно було таким червоно-яскравим, на небосхилі, я ніколи раніше не бачив таких кольорів при заході. А потім подув вітер, прилетіли хмари і пішов дощ... Ех ця фінішна пряма від Самбора до Львова, ти була дуже романтична! Як добре, що ліхтарик в мене працював : )

Ну звісно, враження про такі заїзди треба записувати поки свіжі, тоді вони будуть більш насиченими. Але цей допис закарбовує в пам'яті щось для мене і дає можливість дізнатись щось нове для всіх. Можливо хтось після ознайомлення з цими велорозповідями захоче теж спробувати, і я це щиро вітатиму! Воно варта того, інколи аж дух захоплює...

Цей заїзд якраз відбувався після горезвісних потопів в Карпатах і на Західній Україні. Тоді ще всі новини гуділи про це, в погоні за сенсаціями (або чимось типу того) розкачували інформацію. І якби я вірив новинам, то не поїхав би на цей веломарафон. Насправді коли жахи підтоплення лише починали розгулювати в інфопросторі, то вода вся зійшла і весь наш маршрут був цілком придатним і безпечним.

Мені пощастило, і в першій половині маршруту я їхав у гарній компанії, а потім прийшлось зробити технічну зупинку, після чого я їх вже так і не догнав. Але їздити на самоті я теж люблю, вийшло так, що десь половина маршруту була в групі, а друга частина самотужки.
Я дуже люблю цих людей, і не лише цих ; )

Погода цього року була дуже мінлива, спочатку хмарно без опадів, потім вперіщив моцний дощ який зробив нас мокрими як хлющі, потім сонце яке нас підсушило, а під кінець заїзду (майже перед фінішем) ще один дуже потужний дощ. Ті, хто фінішували скоріше залишились сухими. Погода ніби на дещо натякнула... шо треба швидше їздити.

Мені в пам'яті закарбувався захід Сонця, воно було таким червоно-яскравим, на небосхилі, я ніколи раніше не бачив таких кольорів при заході. А потім подув вітер, прилетіли хмари і пішов дощ... Ех ця фінішна пряма від Самбора до Львова, ти була дуже романтична! Як добре, що ліхтарик в мене працював : )

Ну звісно, враження про такі заїзди треба записувати поки свіжі, тоді вони будуть більш насиченими. Але цей допис закарбовує в пам'яті щось для мене і дає можливість дізнатись щось нове для всіх. Можливо хтось після ознайомлення з цими велорозповідями захоче теж спробувати, і я це щиро вітатиму! Воно варта того, інколи аж дух захоплює...
no subject
Date: 2020-12-30 11:55 pm (UTC)Я теж залюбки б у такі подорожі, просто у мене невиправна жага ходити пішки.
no subject
Date: 2020-12-31 06:52 am (UTC)О, ходити це я теж люблю ; )
no subject
Date: 2021-01-08 08:25 pm (UTC)no subject
Date: 2021-01-09 02:10 pm (UTC)no subject
Date: 2021-01-09 11:48 pm (UTC)