Біфуркація

[hors_bor]

Все наше життя складається з вибору, який ми здійснюємо кожної миті. Кожна наша дія і думка впливає на те, що з нами відбудеться кожної наступної секунди.
Наш вибір може бути як в користь розвитку і досконалості, так і в користь деструкції і деградації. А Бог нас вирішив перевірити на здатність правильно робити вибір, а може й навчити його робити. Та як би там не було штука, яку ми називаємо "природній відбір" працює.

Буває життя людей проходить в очікуванні майбутнього: ось-ось, ще трошечки... От накопичу ресурсу(грошей, досвіду, знань, компетентності) і почну. Але це може тривати інколи пів життя. І якщо зразу не перетворити цей процес на веселу гру, то бажане потім може віддалитись ще більше, або так і не настати.
Або таке: людина, що пожила трохи того життя починає жити спогадами з минулого по всякому їх "смакуючи", тоді ще складніше сконцентруватись на моменті від якого залежить все.

Хіба не прекрасно спостерігати за кожним своїм кроком, який так чи інакше призводить до чітко поставленої мети?
Якщо щастя може колись-десь бути, то лише тут і тепер!

Comments

[0rest]

Вибір відбувається від точки до точки. Між точками - розвиваєтсья автоматично. Це називається Доля.
Доля - результат попереднього вибору.

[hors_bor]

Цікаве визначення долі, дякую. Це вписується в принцип "золотої середини", адже є люди які визнають тільки долю і вважають що вибір зроблений за них, а є що не визнають такого як доля. А насправді все десь посередині.

[0rest]

а ще точніше - у оптимумі. А оптимум може бути (і найчастіше буває) - як близько, так і далі від середини. Деколи навіть з максимумом, чи мінімумом співпадає.

Тому ж мають сенс як максималісти, так і мінімалісти. Але не завжди, а лише у оптимумі (далі див. на початок).

[hors_bor]

Висновок можна зробити такий, що жодна пропорція не може виступати універсальною істиною. Те що істина десь посередині можна віднести до узагальнень. Насправді "місце" чогось не може означати його істинність. Бувають же речі не на своїх місцях.

Напевне про якість зерна треба судити по його плодах.

[0rest]

Можна. Універсальна Істина існує лише одна - та, яку називають Законом. Усе решта - лише така, чи інша правда. Або і брехня.

Плоди - вірний індикатор.