hors_bor | Живіть,і з честю вмріть!

Мене не було декілька днів. Нічого не писалось, ніякого натхнення для написання статей чи оприлюднення віршів. Лише присвята себе справі яка призведе до змін...
Отже щоб мій блог не здавався остаточно мертвим я вперше посмію тут викласти один з небагатьох колись написаних віршів.

Останній день зими, іде весна,
Вона прийде разом із проміжною
Миттю часу, що іде
Усіх вбиває і дає життя
Усе що нас чекає, він несе
І все чому кінець, він тягне за собою
Останній день зими, на цвинтарному полі
Некрополь весь неначе оживає
І чути стогін квітів, що з-під землі встають
Ворушиться земля і розцвітають терни
Бо армія зими вже не спроможна перти
І стримувати натиск сили, що дає життя
На полі смерти
Сивий туман як непроглядна тьма
Спадає на хрести, розхитані вітрами часу
І сніг уже не дуже білий
Зникаючи під землю, зволожуючи труни
Передає привіт померлим, що колись жили
З'явився простір де буде життя
Яке породжує її величність
Смерті небуття
Являється усе живе, для того щоб померти
На полі смерти...
Скажи ж мені будь-ласка, як тепер ти,
Підеш весною смерті в перекір?
Нас є тут зовсім не багато
Але повинні всі померти
Лишаючи хрести на спомин
Вічного життя