Сондерев.

[hors_bor]

Дерева, ви прекрасні і величні!
Ваші гілля широкі та стрімкі
Стремлять угору, в космос-далечінь
А корені невидимі підземні
Настільки глибоко, наскільки високо гілки
Ви щедріші за богів, крислаті гілля ваші
Гостинніші за народи всіх світів
Ви помираєте на зиму,
Щоб весною надихнути на життя
Ви модель Всесвіту, антени межисвітні
Без вас жодна істота не виживе-помре
Ви нам даруєте свободу і життя
За це ми вас любити будем поки не помрем
Потомки наші, далекі пра-пра-пра
Будуть вас щиро поважати і славити,
Як це робили наші далекі пра-батьки
А ви будете за цим всім завше споглядати
В той час лежати будем між корінням вашим,
У спокої і мирі ми.