![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
hors_borПереглядаючи полички домашньої бібліотеки витягнув книжку з поезіями Збігнєва Герберта, почав читати мовою оригіналу, а також переклади на українську. Хочу поділитись з вами коротким есе, що витрушує суть. В своїй темі воно буде актуальне завжди. Отож читайте...
Жовнір
Іде жовнір на війноньку. Пурпуровою стрічкою перев'язав груди. Шнуром іскор зв'язав кінець шаблі з острогами. Капелюх з трьома перами на легкій голівонці. Іде жовнір, співає.
Зустріча мужика, що веде коня на ярмарок. Бравий жовнір купує коня за добрячого стусана і одне перо з капелюха.
Уночі забрав у незнаної дівчини сон, а лишив їй надію, що проростає під серцем, і одне перо з капелюха.
На світанку вбив жовніра із блакитною стрічкою. Сидів той дурний край дороги, мов на межі заєць.
Бо ото ж і була війна. За найсвятішу справу. Чи прапори мають шитися з пурпурового, а чи з блакитного шовку.
Аж якось на роздоріжжі зустрів кістляву бабуню. Зняв капелюх і з жалем побачив, що третє й останнє перо помалу спадає на землю.
Зустріча мужика, що веде коня на ярмарок. Бравий жовнір купує коня за добрячого стусана і одне перо з капелюха.
Уночі забрав у незнаної дівчини сон, а лишив їй надію, що проростає під серцем, і одне перо з капелюха.
На світанку вбив жовніра із блакитною стрічкою. Сидів той дурний край дороги, мов на межі заєць.
Бо ото ж і була війна. За найсвятішу справу. Чи прапори мають шитися з пурпурового, а чи з блакитного шовку.
Аж якось на роздоріжжі зустрів кістляву бабуню. Зняв капелюх і з жалем побачив, що третє й останнє перо помалу спадає на землю.
