ТК - Добирання.
Aug. 4th, 2013 06:28 pmНа фестиваль "Трипільське Коло" добирався теж автостопом. З Тернополя доїхав у Ланівці, а вже там застопив пряму машину до Києва. Було це 25 червня під вечір, чорні хмари збирались на грозу, а я стояв з табличкою "Київ" на виїзді біля рай. центру з малим трафіком. Адже мій Всесвіт піклується про мене...
Злива почалась коли ми вже прямували на Кременець. Віддаляючись на Схід ми втекли від всяких злив і гроз і на ранок нас чекала гарна і навіть спекотна погода.

І ось вона - прекрасна оаза серед міської пустелі! : )
Висновок: в спекотні дні під час мандрівок не забувайте про воду, якщо ви звичайно не супер-круті довго непющі верблюди : )
Злива почалась коли ми вже прямували на Кременець. Віддаляючись на Схід ми втекли від всяких злив і гроз і на ранок нас чекала гарна і навіть спекотна погода.

На фото: схід Сонця 26-го червня.
Десь по полудню висадився в Києві., трохи поблукав-попитав, приїхав на ст. метро Видубичі, а далі пішки по мапі в сторону Ржищева, де й мав відбутися фест. Довго ж мені блукати прийшлось, а далі ще добрячий кусок пішої ходи вже у правильному напрямку.
Ще цікавий момент, якщо ви не відчуваєте себе верблюдами, то дам гарну пораду: запасайтесь в такі мандри водою. Я на приклад трохи спішив, то перед виходом просто наковтався води вдома і побіг, з того часу не пив нічого, аж приїхав у Київ, то не було часу заходити в магазини, тай пити ше не дуже хотілося. І треба ж було вийти на трасу, щоб провести ше пів дня без води... Наді мною висіло палюче сонце а я думав що напитись зможу лиш як приїду в Ржищів, на заправці повз яку проходив води не купив бо дорога до холєри, а ше я принциповий. Мені тре було пройти ще добрячий шмат дороги, щоб біля станції "Петро Кривоніс" побачити бюветний оазес на іншому боці дороги, але не тут то було, дорога ця має 8 смуг, і перебігти її при цьому залишитись живим нереально. Якою ж досадою було йти ще пів кілометра до підземного переходу...
Ще цікавий момент, якщо ви не відчуваєте себе верблюдами, то дам гарну пораду: запасайтесь в такі мандри водою. Я на приклад трохи спішив, то перед виходом просто наковтався води вдома і побіг, з того часу не пив нічого, аж приїхав у Київ, то не було часу заходити в магазини, тай пити ше не дуже хотілося. І треба ж було вийти на трасу, щоб провести ше пів дня без води... Наді мною висіло палюче сонце а я думав що напитись зможу лиш як приїду в Ржищів, на заправці повз яку проходив води не купив бо дорога до холєри, а ше я принциповий. Мені тре було пройти ще добрячий шмат дороги, щоб біля станції "Петро Кривоніс" побачити бюветний оазес на іншому боці дороги, але не тут то було, дорога ця має 8 смуг, і перебігти її при цьому залишитись живим нереально. Якою ж досадою було йти ще пів кілометра до підземного переходу...

І ось вона - прекрасна оаза серед міської пустелі! : )
Висновок: в спекотні дні під час мандрівок не забувайте про воду, якщо ви звичайно не супер-круті довго непющі верблюди : )
Це був мій рекорд з непиття. Заливши літру води в себе а ще літру прихопивши з собою я з новими силами рушив далі... Аж дійшов пішки до Дніпропетровського шосе, де мене і підібрала перша машина що підкинула у Кагарлик. А там мене підібрала ще одна машина яка підкинула аж до самого місця фестивалю.