hors_bor | 1 листопада.

З нічних прогулянок цвинтарем...

Приємно інколи бути невидимим. Особливо коли шастаєш між могил вночі. Але щоб бути невидимим на цвинтарі не обовязково щоб тебе не бачили, достатньо того щоб тебе боялися.
Так і цього разу. Коли я рухався між могилами в сторону асфальтованої алеї за 10 метрів до неї помітив два силуети. Завмер і відвернув погляд. Вони пройшли повз мене ніби й не побачили. Я глянув їм в слід, прислухався.., вони рипіли черевиками йдучи по алеї вниз, щось між собою перемовлялися і крок за кроком віддалялися від мене, я зітхнув з полегшенням. Далі вийшов на ту алею і продовжив свою фотопрогулянку. Ті двоє то були патрульні. Здається я добре засвоїв правила маскування, здається диваки що гуляють цвинтарем уночі внушають страх. Більше я не зустрічав людей...