Контроль проти приватності
May. 8th, 2020 06:17 pmЇхав ото вчора на велосипеді і думав.
В світі є два типи локально-глобальних гравців які направляють людство і конкурують між собою.
Перший тип хоче встановити тотальний контроль. На їх погляд людина надто нікчемна і ница, щоб давати їй багато свободи. Тому заради того, щоб мізерні людці не наробили зла їх мають контролювати прямо чи з посередниками "надлюди". "Надлюди" це умовно ті, хто здатні до аналітичного, стратегічного мислення, саморозвитку, керування собою а отже й іншими.
Другий тип прагне до збереження і збільшення приватності у всіх сферах. Вони вважають людину такою істотою, котра перманентно схильна до добра і самовдосконалення. Тотальний контроль пригнічує таких людей. За сприятливих умов людина схильна до самопізнання і творчості, а творчість не терпить контролю. Тому заради розвитку суспільства любе втручання в життя людини з метою контролю є неприпустимим чи загрозливим і мусить бути припиненим.
Але суть в тому що обидва погляди в певній мірі правильні. Бо є люди малосвідомі, за якими треба наглядати. Як є й ті, котрим треба дати повну свободу заради їх розвитку і вдосконалення суспільства. Проблема лиш в тому, як визначити де одні а де інші...
В світі є два типи локально-глобальних гравців які направляють людство і конкурують між собою.
Перший тип хоче встановити тотальний контроль. На їх погляд людина надто нікчемна і ница, щоб давати їй багато свободи. Тому заради того, щоб мізерні людці не наробили зла їх мають контролювати прямо чи з посередниками "надлюди". "Надлюди" це умовно ті, хто здатні до аналітичного, стратегічного мислення, саморозвитку, керування собою а отже й іншими.
Другий тип прагне до збереження і збільшення приватності у всіх сферах. Вони вважають людину такою істотою, котра перманентно схильна до добра і самовдосконалення. Тотальний контроль пригнічує таких людей. За сприятливих умов людина схильна до самопізнання і творчості, а творчість не терпить контролю. Тому заради розвитку суспільства любе втручання в життя людини з метою контролю є неприпустимим чи загрозливим і мусить бути припиненим.
Але суть в тому що обидва погляди в певній мірі правильні. Бо є люди малосвідомі, за якими треба наглядати. Як є й ті, котрим треба дати повну свободу заради їх розвитку і вдосконалення суспільства. Проблема лиш в тому, як визначити де одні а де інші...
no subject
Date: 2020-05-08 04:39 pm (UTC)no subject
Date: 2020-05-08 05:20 pm (UTC)А якщо "візьмуть шлюб", тоді мабуть їм прийдеться навчитись розрізняти типи людей за схильностями до певних речей... щоб одним дати свободу, а інших контролювати. Але тут постає дилема рівності. Хоча як показує життя рівність в суспільстві - теорія.
А на вашу думку що буде в такому випадку?
no subject
Date: 2020-05-08 05:25 pm (UTC)Важливо тільки, шоб обом було комфортно себе реалізувати.
no subject
Date: 2020-06-04 01:46 pm (UTC)no subject
Date: 2020-06-08 08:51 am (UTC)...хоча, наявність спостереження в любому випадку змінює поведінку того, за чим/ким спостерігають.
no subject
Date: 2020-06-18 09:43 pm (UTC)Це вже, звісно, трохи не до вашої теми, але ось коли перечитувала ваш пост і коментар, мені прийшла думка, що Бога можна відчувати лише не об*єктивуючи Його. Інакше кажучи, якщо ми сприймаємо Бога як наглядача, контролера, "діда з бородою в храмах" you name it, словом, як якогось окремого від нас об*єкта, це означає, що ми ще не пізнали Бога по-справжньому, що він ще є чимось окремішним від нас. Дякую за ваші думки. Пішла думати далі.
no subject
Date: 2020-06-19 08:44 am (UTC)