Культура урбаністики.

Вирішив продовжити тему раціоналізаторства.
Ото їхав я цього літа автостопом до Києва і коли ми раненько під'їжджали до міста, то потрапили у повзучий "корок". Я дивився на ото все з вікон повільно їдучої машини, на інші повільно їдучі машини і був вражений. Тут нівелюється вся суть автомобілів.
Уявіть собі картину: широка дорога у великому місті, по ній тягнуться одна за одною машини. Недорогі і дуже дорогі, багато великих "позашляховиків"... тьма машин. Великий джип в якому сидить маленька людина, ше сотні таких машин, великих і малих і всіх об'єднує одне бажання поскоріше вивільнитись з корку і поїхати куди їм треба. Найпремудріші виїжджають на тротуари і так обганяють собі-подібних, які менш премудрі. Пішоходам це звичайно дуже "подобається" : )
Спостерігаючи за цим всім в мене промайнула думка, яку озвучив водію що мене підвозив.

У переважній більшості машин які тут їдуть сидить лише по одній людині, тобто їх власники-водії що їдуть в "час пік" на роботу, при цьому в кожній з їхніх машин є ще по 4-ри вільних місця! Люди які їздять так по своїх справах щодня, можуть, наприклад виїздити своїми автомобілями не день-у день, а кожного 5-го дня, але при цьому підбирати попутників у своє авто. Інші 4-ри дні авто може відпочивати у гаражі в той час як його будуть підвозити інші власники машин так як і він їх. Все досить просто.
Як результат зменшення кількості машин на дорогах у 5-ть разів, що може призвести до зникнення заторів. Економія бензину, а відповідно і грошей теж очевидна. Внаслідок такого може зникнути ще кілька урбаністичних проблем...

І всі щасливі!