hors_bor: (Default)
Сьогодні з ініціативи мешканців мікрорайону навколо бульвару Петлюри відбулась подія, що заслуговує на увагу всіх мешканців міста, так і всіх активних людей зацікавлених в збереженні довкілля і свого життєвого простору по всій нашій великій Україні.

Сьогодні заклали і освятили меморіальний камінь на знак встановлення на його місці в майбутньому справжнього пам'ятника Петлюрі, іменем кого і названий бульвар. В майбутньому тут планується впорядкування скверу довкола майбутнього пам'ятника, висадження молодих дерев, прокладення пішохідної алеї, встановлення затишних лавочок.

Символічно також те, що людей організуватися і об'єднатися спонукала спільна загроза побудови на місці скверу споруди невідомого призначення. Тепер громада серйозно настроєна відстоювати свою землю, навести красу і показати добрий приклад з впорядкування прибудинкових територій.

Все залежить від кожного!
До речі, приємно вразив священник своєю знаковою промовою і обізнаністю в світовій філософії. А ще велика повага йому за те що відгукнувся на заклик громади. До речі, був такий священник що відмовився прийняти запрошення людей мотивуючи це чимось на на зразок не узгодженості дій громади з "владою".

1.


Глянути світлини )
Ми повинні зберегти нашу землю для майбутніх поколінь! Наші вулиці, наші парки, міста, села, нашу країну і нашу планету.
hors_bor: (Default)
Сьогодні (майже випадково) побував на громадській акції метою якої було привернення уваги до проблеми незаконних забудов і фальсифікації генерального плану міста Тернополя. Зібралося пару десятків людей які хочуть жити в комфортному міському просторі, з красивими парками, де ростуть дерева, з прибудинковими територіями, де можна вийти і приємно прогулятись.

Читати далі )
 
hors_bor: (Default)
Літом жити в Тернополі це кататись на теплоході до пляжу чи просто так. Кататись на каяку, байдарці або човнику. А якщо ні, то прогулюватись набережною мальовничого ставу. Читати книжку на зелених надставних пагорбах і милуватись заходом сонця. Чи ще краще - сходу.

А зимою можна спробувати уявити себе богом. Можна пройтись по воді з одної частини міста в іншу, скоротивши собі шлях. По замерзлій воді ходити звісно простіше, але краще ніж нічого.  Коли йдеш, а точніше ковзаєш по ставу, може причутись, що лід тріщить. А він інколи й справді тріщить. Тоді з'являється непевний страх провалитись. Це при тому, що там мабуть вже вантажівка проїхати зможе. Що вже говорити про біблійного Петра, який йшов по рідкій воді і злякався. Ходити по воді треба розпочинати з зимових тренувань, а тоді й на рідку переходити : ) А в поєднанні з ковзанами замерзлий став і взагалі - простір для безмежних маневрів. Таких ковзанок більше ніде не знайти.

hors_bor: п (пегас)
Сьогодні на вулицях міста помітив хвилю рекламної кампанії одної з тернопільських будівельних компаній. Суть її в тому, що на рекламних дошках вони розміщують різні фрази і вислови, які мотивують потенційних клієнтів купувати житло саме в них. На противагу іншим будівельним компаніям. Одною з таких фраз, що мені запам'яталася і навіть приємно здивувала була така: "Ми не будуємо у паркових зонах". І справді, якби я купував квартиру в місті, то одна з речей на яку б звертав увагу це чи не вирубали бува кусок якогось парку чи скверу, щоб збудувати цей будинок. Адже "не кошерними" є ті будівлі, в ході будівництва яких знищили щось гарне чи тим більше хтось постраждав (на приклад люди що живуть тут давніше). 
hors_bor: (Default)
Міська адміністрація згадала шо вибори скоро і таки вирішила перед ними почати робити свою роботу. Ударними темпами ремонтуються дороги і тротуари, (нарешті) це похвально, але де це все було досі? Роботи ще не на один рік вистачить...

Ніколи навіть не уявляв себе на місці архітектора, але не можу не помітити очевидних речей. В місті можна часто бачити багато здавалось би потрібних речей, які зроблені для простої відмазки. Щоб коли треба можна було послатися...

Читати далі )
hors_bor: (Default)
 В попередньому записі я розповідав шо заліз на трубу, і будуть відео з фотками. Ось все є... 

1.


2.
+3 )

Далі буде!

hors_bor: (Default)
 Сьогодні я мав нагоду побувати на місці спроби незаконного будівництва. Тернопільські будівельні банди втратили останній здоровий глузд і на фоні війни, що відбувається на Сході сміють будувати свої покої не те, що без жодних дозвільних документів, та ще й в парках. Як каже приказка "Кому війна, а кому мать рідна..."
 
В парку як завжди прогулюютьса мами з колясками, діти з батьками на велосипедах, літні люди спокійно гуляють парковими алеями і слухають спів пташок. Спортивна молодь бігає парковими доріжками, на лавочках сидять закохані пари. Але що це?!! Опинившись на асфальтованому майданчику моєму подиву не було меж. Там не просто яма, там різке трохметрове урвище. І чиясь прогулянка, хто не знає про це, а особливо вночі може перетворитись на пригоду з травматизмом! 
 
Більшість людей про цю диру в парку дізналися з Інтернету. Під покровом ночі "чорні будівельники" заїхали в парк і почали копати яму(і облаштовувати будмайданчик), це помітили якісь люди, вдарили на сполох, зібрались і завадили такій нічній роботі (як я зрозумів поки що за посиредництва міліції). В свою чергу горе-будівельники прибрали техніку і втікли як щурі.
 
Сьміх тай годі. Це ж треба було піднімати посеред ночі будівельну бригаду, техніку, палити соляру, платити гроші, робити дурну нікому не потрібну роботу, щоб потім втікти. Таке враження, що замовник такої сьміхоти живе десь не тут, а в паралельному світі, не знає що в нас відбувалось і відбувається, не знає куди ввязався. Чи може мислить іншими категоріями і має людей за лохів? 
Наївненький.
 

hors_bor: (Hors)

Ширяючи інтернет простором неодноразово натрапляв на різні записи присвячені минулому… Зазвичай частина коментарів там зводиться до того, що «ти ба, як було гарно колись, тепер вже не так…». І щойно натрапив на фото нашого залізничного вокзалу, де проводяться паралелі його вигляду колись і тепер, що й надихнуло мене на публікацію цього допису. Там є коментарі того ж таки змісту.

Подумалось: «а більшість людей і дійсно не вміє жити в реальному часі, вони або занурюються у минуле, у спогади і вишукують там кращі моменти свого життя, перетираючи ці зерна у своїх думках сотні разів наче в жорнах, вони не живуть вже, а існують колись, при тому щей паралельно складають плани на найближчі дні й тижні живучи десь в майбутньому, але не тут і тепер». Можливо і в цьому є проблема багатьох. В той час як люди копирсаються у відносно щасливому минулому і невідомому майбутньому вони зовсім не помічають, як повз них не зворотно протікає немов вода теперішнє. Вони дивляться на знимки старого міста, на вулицях якого ще не так багато машин і ростуть дерева, де будинки не обвішані всякого роду рекламою… І кажуть «ммм..,колись було краще ніж тепер». Але помилка їх не в тому, що вони так кажуть, а в тому що не помічають того, що є зараз.

Продовження )

Про

hors_bor: (Default)
hors_bor

May 2017

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617 18 1920
21222324 252627
28293031   

Style Credit

Page generated Jul. 28th, 2017 04:47 am
Powered by Dreamwidth Studios