Сон.

Jun. 20th, 2014 01:44 pm
hors_bor: (Default)
Приємно інколи під час сну усвідомити те, ще це сон. Тоді йде переосмислення всього, що відбувається. Коли я пробрався в якусь величезну будову, мене помітили і почали переслідувати. Тікаючи забіг в якесь величезне приміщення розмірами з концертну залу, а вони за мною. Тікати далі було нікуди, тож я вирішив підстрибнути вверх до стелі на яких може пару десятків метрів. Переслідувачі були вражені цим і не могли нічого зробити...

І тут я зрозумів що такого в реальному житті бути не може, і я подумав собі "та це ж сон"! А в сні можна робити все що завгодно зі всім і всіма, варто лиш захотіти. Це ж так просто. Я зависав у повітрі, літав з одного кінця зали в інші, опускався, знову піднімався... І тут я вирішив знищити своїх переслідувачів, спалити або підняти вверх і відпустити. Але ця руйнівна дія мені чомусь не вдалася. Мабуть не було наміру. Переслідувачі перетворились на дружніх персонажів у сні, і я вирішив і їх підняти в повітря, без моєї допомоги вони цього не могли. Через мить щастю людей не було меж, своїм доторком до них я піднімав їх в повітря...

До того "усвідомлений" сон у мене був лише раз. Це ж треба таке. Дуже цікава практика. В наступний раз треба буде попробувати щось цікавіше...
hors_bor: (Default)
Снилися мені минулої ночі вампіри. Це був прекрасний сон, всі круті фільми ховаються проти нього, це був крутий екшин=)) Жаль лише шо тіки я це бачив і "пережив".
Наш підрозділ воював з вампірами, ми мусіли виконати важливу місію з порятунку якигось істот, яких побрали у полон вампіри. Ми увірвалися у їхнє вампіряче підземне лігво, було досить моторошно і страшно, але ше страшніше повинно було стати тоді коли ми б зустрілися з вампірами. Це невдовзі і трапилось, коли ми зайшли вглиб їх володінь. Вони почали нападати на нас з різних сторін, будь хто лише уздрівши їх наповнювався би знерухомлюючим смертельним страхом, тільки не ми. Ми то взагалі й не були людьми. На нас страх не діяв, хоча вампіри ще не знаючи по всякому пробували підкорити і перемогти нас ним, вони сичали, відкривали пащі показуючи гострі немов гачки зуби, пробували гіпнотизувати поглядами червоних очей і це чесно кажучи виглядало для нас смішно.
Далі в хід пішла сила, вони почали наскакувати на нас, ми вдало відбивали атаки. А вони все скаженіли від люті, не могли повірити що на таке здатні люди. Ми ж бо були вищими людиноподібними істотами. Проти нас їхня сила була не актуальна. Вони старалися кусати нас за шиї щоб перетворити на таких самих вампірів, і коли кому з них вдавалось це зробити то у вампірів ми не перетворювались бо мали проти цього імунітет. Хоча вони були набагато швидшими і проворнішими за нас, та це не впливало на хід битви, так як вбити вони нас і так не могли.
От наскочив на мене один, я тримаю його кігтясті руки, він старається дотягнутися до шиї щоб вкусити мене і перетворити на собі подібного, наївне бажання, подумав я продовжуючи боротьбу. Знали би вони хто ми то не чинили б ніякого спротиву мабуть...а так получився веселий бій. Смішно ж було дивитися на їхні марні спроби зробити з нас того кого їм потрібно, ми ж є вищими непереможними істотами.
Прекрасний бій продовжувався, місія йшла до логічного переможного кінця, ми відходили вгору, вампірам очі кровю заливались від злості, вони пробували нас зупинити... От стою я перед вогняними воротами що закриваються перед ними, а вони біжать на мене наче на поверхню до якої вже близько, мабуть хочуть проскочити їх, я кидаю в ту сторону щось палаюче і...сон обривається.
Дзвонить будильник година 8:30...Шкодував я що перервав таке будильник.

Про

hors_bor: (Default)
hors_bor

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Стрічка дописів

Style Credit

Page generated Sep. 19th, 2017 04:52 pm
Powered by Dreamwidth Studios