hors_bor: (Ур)
Багатьом відомо про теорію тези і антитези. Наприклад в соціології: є певна Теза (ідея, думка, рух), на основі цієї Тези також починає формуватись Антитеза. Сенс її існування це заперечення Тези, боротьба проти неї. Таким чином вся увага і енергія прихильників Антитези спрямована на Тезу. І насправді це мобілізовує Тезу, спонукає її розвиватись ще більше, ставати сильнішою і кращою. Антитеза не може існувати без Тези, але Теза може без Антитези. Про це знала матір Тереза, коли казала "Я ніколи не приєднаюсь до антивоєнного руху. Покличте мене, коли з'явиться рух за мир".

Віднедавна я почав аналізувати хід своїх думок які підштовхують до прийняття рішень. Почав ловити себе на миттєвих думках і прийшов до висновку, що в головах більшості людей часто йде боротьба цієї Тези і Антитези. Душа кожної людини знає що їй потрібно, і дає це знати на інтуїтивному рівні. Відправляє сигнали у мозок автоматично. Як правило ці сигнали доходять до людини і вона приймає рішення, що робити. Голос душі це Теза. Вона первісна. І лише потім з'являється Антитеза. Метою Антитези є через псевдораціональні аргументи звести нас із вірного шляху. 

Приведу приклад: хтось не задумуючись їде по дорозі, дорога хороша, йому зручно. Але тут бачить поворот де можна скоротити, зупиняється. Антитеза хоче звести його на манівці і ніби починає казати "давай, поверни сюди, тут коротша дорога". Він майже на гачку, в голові почали роїтись думки які вже заглушили сигнали, що подала душа. Він для підтвердження дістає карту, дивиться на неї і каже собі "а й справді, тут можна скоротити". Це те, що називається "внутрішнім діалогом". Тоді він їде коротшою дорогою і загрузає в болоті. Ось чому треба вчитись зупиняти внутрішній діалог, бо це диктат Антитези. 
Або ще: хтось сушить фрукти і має кудись відійти. Не задумуючись накриває їх, але з'являється думка що може краще не треба? Може вони запаряться накритими, тай на небі ні хмаринки, дощу не має бути. Передумує і знімає накриття. Відходить, через деякий час починається дощ.

Знаю, що коли навчитись чути голос своєї душі, то Антитезі важче буде робити свою справу.  Головне вміти відрізнити. А також як говорять метафізики - зупинити внутрішній діалог. Це ще вищий рівень. Внутрішній діалог це розмова нашого розуму з Антитезою, що підключилась і заглушила сигнали душі. Коли цей діалог відсутній Антитеза до нас не проб'ється.

Але що таке антитеза?
Я схильний припустити, що цією Антитезою є нижчі психо-інформаційні сутності (їх ще можна по різному назвати), вони живляться негативною енергією наших думок. І для того, щоб поживитись їм треба опускати людей в нижчі простори подій - туди, де домінують негативні емоції.
hors_bor: (Default)
За кожну людину, за кожну душу йде боротьба між темрявою і світлом. Між добром і злом. Зброєю зла є брехня, і вся її суть в тому, щоб на певний час здаватись правдою. Брехню брехнею перемогти неможливо. Це те ж саме, що гасити вогонь бензином. 

Озирнись навколо, тут йде гра двох сторін і кожна хоче перемогти своїм методом. І ось ти вже бачиш, скільки людей обмануто і направлено хибним шляхом. Над ними "попрацювали", їм принесли на таці щось таке, що здалось їм потрібним і правдивим і вони це прийняли. Вони ковтнули страждання, боротьбу, зневіру, нездоровя, жадібність, страх. Ні, вони не вибирали цього, їм це підсунули брехуни і лицеміри. 

Брехні завжди потрібна реклама, адже її ніхто не шукає. І навіть більше, брехні потрібно сховати дорогу до правди. Зробити так, щоб шукачі заплутались, зневірились і прийшли в її брехливі обійми. Завданням брехні є зробити все довкола складним, таємним, заплутаним і незрозумілим. Напустити диму і згустити фарби. Перетягнути на свою сторону побільше енергій людей. Брехня все ускладнює. Правда все спрощує.

Правда ніколи не полізе у вікно, якщо перед нею зачинили двері. Вона має свої способи бути почутою... Вона завжди лунає, стараючись зняти пелену з очей натовпів. Правду серед брехні відрізняють одиниці. Правда чекає на всіх, хто до неї йде, хто йде правильним шляхом. Правда це те, що має бути.

Вона як маяк в океані для заблукалих кораблів. Завжди світить, посилає в простір спалахи потужного світла, що пробиваються крізь тумани брехні.
Правда завжди запрошує до себе. Вона своїм світлом вказує дорогу. Брехня приходить до нас сама і зі всіх усюд пробує нав'язати себе. Правда породжує впевненість, брехня сумнів. Отож, коли щось викликає в тебе сумнів, то виникає він цілком закономірно. Сумнів як показник. Протилежністю до сумніву є свята впевненість. І там де впевненість там правда. Де правда там правильний шлях і вибір. Як добре, що Творець зробив все потрібне простим.

hors_bor: (Default)
Ідеї, події та винаходи - все перш ніж потрапити у нашу дійсність, у наш Світ (матеріалізуватись) повинно пройти кілька етапів. Перший з них, це поява в думках людей.
Спочатку людина думає над цим, але може не вірити і не знати шляху реалізації задуманого. Але все що ми можемо уявити є реальним. Тут хочеться зауважити, що дуже багато речей зупиняються на цьому рівні, так і не будучи просунутими далі.

Наступним рівнем реалізації задуманого є віра в його реалістичність. Або ще краще знання про те, що це реально. Бо віра є тим, що існує без жодних підтверджень, а знання опираються на щось.

Для притягнення в дійсність певних речей не достатньо просто знати все про них і бути переконаним в їх здійсненні. Ці речі (коли ми про них 1-подумали, 2-переконались в їх реалістичності) вже існують, але до них треба прийти, а шлях здолає той хто йде. Тому якою б далекою не була відстань до цілі можна прийти роблячи маленькі кроки. 
Спочатку було слово. Слова не буває без думки, тому що би це не було, особистий задум, чи ідея яка змінить життя всього світу воно виникає у вигляді думки, яка після цього має пройти пребагато стереотипних "Фільтрів"...
hors_bor: (Ур)
Давніше я дуже любив роздумувати над сенсом життя. Ці роздуми приводили і привели мене до добра. Інколи я міг навіть щось записувати, і один з таких записів на жовтому папері кількарічної давності вкотре потрапив мені на очі.


Радий, що зробив швидкий запис у формі мислесхеми, це помогло "заморозити" хід думок на роки. А тепер пора поділитись тим з Світом і дізнатись що Ви думаєте з цього приводу.

Отже, щоб щось зрозуміти треба наче "розкласти по поличках". Це все спрощує, я дуже люблю словосполучення "свята простота". Тут обов'язково треба згадати філософа Сковороду, котрий казав щось таке: "Дякую тобі Боже, що зробив все потрібне простим і все складне непотрібним".

Читати далі )
hors_bor: (гриби)
Сьогодні натрапив на статтю "10 причин відмовитись від м'яса" повністю не читав, переглянув, бо ті причини мені вже давно відомі. Але більшу увагу звернув на коментарі. Там дехто пише про те, що рослини наприклад теж живі істоти і теж відчувають біль. Тобто якщо брати до уваги одну з тих десяти причин - етичну, то за її логікою треба відмовитись і від поїдання рослин. Ого, то нас оточує стільки просвітлених людей (можна було би подумати), але таке зазвичай пишуть завзяті м'ясоїди, які не те що від поїдання вбитих тварин відмовитись не можуть, але й від куріння і алкоголю.

Це я до того, що вегетаріанство і веганство насправді є лише проміжними етапами на шляху до самовдосконалення. В ідеалі кожна людина може дійти до високих планів розвитку і досконалості (якій нема меж). Кожна людина має потенціал розвинутись психо-духовно і фізично аж настільки щоб перейти на прану. Адже, як відомо у певних колах - все те, що є в землі-все є і у повітрі.

І ось це вже той рівень, коли людина не їсть жодних живих істот (в тому числі рослин), але до такого рівня можна прийти лише поступово, якщо захотіти. Бо шлях здолає той хто іде. Такого рівня може досягти лише той, хто знає для чого йому це. Адже зміна типу харчування не може бути самометою. 


hors_bor: (Ур)
Спостерігаю за людьми. Багато таких, що вважають себе віруючими, всяко стараються дотримуватись конфесійних канонів культу. Ну і звісно всяко відкидати інше, навіть особливо якщо воно раціональне і світле. Для таких людей авторитетами бувають їхні бабусі і дідусі які теж так жили. І от в місто привозять ікону Спаса Нерукотворного і ці люди йдуть їй поклонитись. Стоять в довгих чергах з молитвою і смиренням. Це подія. Коли вони вистояли і поклонились іконі то розповідають про це знайомим і родичам. А близьким особливо прискіпливо радять теж відвідати. 

Але разом з тим, коли прийшли із церкви засідають на дивани, вмикають телевізор і з головою поринають в потоки інформаційного сміття. Вони це все проковтують, ті концентрати бруду зі всього світу, які транслюють у випусках новин. Переживають, якщо десь стався землетрус, або епідемія в якомусь африканському селі, але будь який вплив на це відсутній. Така от "далекозорість". Ну і звісно перед переглядом вечірніх телепередач можна помолитись. 

На тлі всього цього виникає запитання: що було спочатку, курка чи яйце? тобто, це християнські вчення сприяють такому життю, чи таке життя прихиляє нас до такої конфесійної віри?
Додам, що метою справжньої релігії вважаю допомогу людині відчути частинку бога у собі і йти шляхом творчого розвитку і вдосконалення. 
hors_bor: (Default)

 А ви будь коли бачили як дим виривається з комина? Задумувались про шлях довжиною в життя, який йому довелось подолати? Ось він граючись із вітром випурхує, такий сивий між падаючих сніжинок. Він покидає попіл в каміні. Такий в нього кінець початку.

Але де йому довелось побувати до цього і скільки на своєму шляху побачити? Він же раніше то і не димом був! Вважав себе поліном. Звичайною твердою полінякою, серед маси інших собі подібних.

Кількома днями перед цим їх привезли великою машиною у двір, нашвидкоруч вивантажили, але дбайливо поскладали у дровітню. А ще зовсім недавно масивний лісовоз продираючись серпантиновим бездоріжжям з трійкою лісорубів піднімався до нього, коли воно ще було цілісним деревом. Справжнім таким великим деревом. І знову ж таки – одним з багатьох собі подібних. В компанії менших чи більших. Допоки роздався звук бензопили… і земля стала так близько.

До цього ж древо шелестіло при вітрі та протистояло натискам сильних негод, раділо кожної весни. Дерева обходяться без метушні, але теж рухаються. Їх рух стремить одночасно вниз і вгору. Зміцнюючи глибинне коріння воно тягнеться до сонця. Воно залишалось непорушним і разом з тим росло.

Читати далі )
hors_bor: (Default)
 Їхав якось закапелками промислового району. На шляху моєму були нерівні дороги і круті повороти, але з рівноваги вивело мене інше і це власний страх. Це єдине, що може вивести людину з рівноваги. Йдучи життям я переконався в ще одній очевидній речі: "чого ти боїшся це обов'язково з тобою станеться"! Це ж справді очевидна штука, яка дає нам про себе знати десь так ще з дитинства. 

Так ось, про рівновагу. Спробував я проїхати через канаву по містку з двох стовпців, мав намір це зробити і робив, але в останній момент чи то засумнівався чи злякався. Мабуть таки спершу засумнівався а сумнів приніс з собою страх. І коли я виїхав переднім колесом на стовбець, то злякався, подивився вниз і впав. Подивився вниз і впав. Звалився з залізного коня і повис на гілках. Та ще й таким чином шо пару хвилин борсався і не міг звільнитися. Смішно ж це мабуть збоку виглядало...

Веду до того, що це падіння нагадало мені про цю просту істину. І щойно я збагнув те, що батьком страху є сумнів. І якби я не злякався то просто би проїхав по тій кладочці тай все. І так само з всім решта, що ми переживаємо протягом своїх коротких і не дуже життів.

Для чого боятися, якщо страх є причиною і магнітом неприємностей? Нема сенсу скажуть всі! Це в теорії, але на практиці всі знають як є...


26.11.2015

hors_bor: (Default)
 А знаєте що? Вбивцею дуже просто стати! І не в тому справа, що люди глухо-сліпі паразити на тілі землі. 
Немає різниці кого ти вбиваєш: пішохода на дорозі, чи мишу в коморі. Життя кожної живої істоти дорівнює одному. А муки(або щастя) у разі настання смерті тварини переживають такі ж як і люди. Просто вони про це розповісти не можуть. 
До речі про таку річ як душа (кожен це поняття трактує по своєму) але якщо вона є у людей, то чому її не може бути у тварин. Вважаю це риторичним питанням...

Час.

Jun. 20th, 2014 01:20 am
hors_bor: (Default)
 Мені почалось здватись, що час йде занадто швидко. Ми живемо на плнеті, розмір якої дорівнює пилинці в космічних масштабах. У всесвіті щосекунди спалахують нові і згасають старі зірки. Хоча що таке секунда? Для когось це маленький відрізок часу, а для когось це вічність. А що таке вічність? Вічність це тепер. В кожного своя вічність. 
Завтра ніколи не настане, а вчора ніколи не було..? Завжди є тепер, ще секунди дві тому я читав про зірки, а тепер про тепер. І скільки часу воно буде тривати це "тепер", так.., після смерті теж. Тепер людина народилася, тепер грається з дітьми у футбол біля дому, а тепер універ, робота тепер, поступове дорослішання і старіння, смерть. А тепер чуже тепер. Невідоме тепер.
Е ні... В нас немає футболу з дітьми біля дому, в нас немає старості і смерті, в нас є тепер! 
hors_bor: (Hors)
Оу, наскільки дивний, нестандартний, божевільний і парадоксальний цей світ і люди в ньому.
Здається.., хоча ні, я впевнений, що зовсім ніякої логіки нема у ньому, хіба це не дивно? Зараз же люди нічому не дивуються, давненько не зустрічав місця, де б у нашій великодержавній державі було щось логічно, хоча й вся планета мабуть така. Та нікому не потрібна та логіка, її б зміг відчути той, в кого ще залишились мозґи і то за умови, якщо вони не бухі у пень.
ХА-ХА-ХА вигукуєш ти в мою сторону друже, яке в сраку бухло, якщо перед моїм носом цілий стіл недонюханого кокаїну?
Відповідей на питання знайти не можливо, їх постійно ставлять дурні люди, ну а відповідати вже немає кому, навіть математикам.
А хоча, навіщо шукати на щось відповіді? Адже математика вже на все відповіді знайшла і порахувала до безкінечності. Математика то є найгеніальніша наука і королева всієї решти наук, вона була завжди найпотрібніша і всюди перша, без неї не змогли б вижити наші предки - кроманьйонці і різні там неандертальці, без неї зараз би не вижили українські бомжі, адже треба ж якось рахувати гроші.
Математика це наука яку плекали, вдосконалювали і присвячували їй свої життя сотні геніїв протягом сотень років, а вона відповість на все і ні на що...але яка ж різниця? Всі знають основне - це королева; Та серед сотень геніїв знаходились одиниці недогеніїв, чи мега геніїв, геніїв з великої або з дуже малої букви...
І якщо чесно сказати геніїв з буквою Е, які чомусь несподівано кудись зникали, чи пропадали, тонули мов у воді, розчинялись у повітрі та у землі, чому б і їм не залишитись одними із будівників цієї пірамідо-математики, але це знову не логічне запитання на яке не дадуть відповіді навіть математики, адже всім відомо, що нікому не дозволять зруйнувати те, що створювалось сотнями років.
hors_bor: (Hors)

Ширяючи інтернет простором неодноразово натрапляв на різні записи присвячені минулому… Зазвичай частина коментарів там зводиться до того, що «ти ба, як було гарно колись, тепер вже не так…». І щойно натрапив на фото нашого залізничного вокзалу, де проводяться паралелі його вигляду колись і тепер, що й надихнуло мене на публікацію цього допису. Там є коментарі того ж таки змісту.

Подумалось: «а більшість людей і дійсно не вміє жити в реальному часі, вони або занурюються у минуле, у спогади і вишукують там кращі моменти свого життя, перетираючи ці зерна у своїх думках сотні разів наче в жорнах, вони не живуть вже, а існують колись, при тому щей паралельно складають плани на найближчі дні й тижні живучи десь в майбутньому, але не тут і тепер». Можливо і в цьому є проблема багатьох. В той час як люди копирсаються у відносно щасливому минулому і невідомому майбутньому вони зовсім не помічають, як повз них не зворотно протікає немов вода теперішнє. Вони дивляться на знимки старого міста, на вулицях якого ще не так багато машин і ростуть дерева, де будинки не обвішані всякого роду рекламою… І кажуть «ммм..,колись було краще ніж тепер». Але помилка їх не в тому, що вони так кажуть, а в тому що не помічають того, що є зараз.

Продовження )

hors_bor: (Hors)
Закоханість/кохання це як маленький вогник, який з часом розростається у велику пожежу. А вона є для того, щоб спалити все і звільнити місце у твоїй душі для любові до якоїсь людини.
Та з цим вогнем треба бути дуже обережним. Він випаливши весь твій внутрішній світ просто зникає, залишає по собі пустку, на місці якої має вирости сад любові до коханої людини, але якщо ця людина не відповість взаємністю, чи з якихось причин ви не зможете бути разом, то на місці твого внутрішнього світу так і залишиться порожнє згарище.
Інколи такий вогник, який ненароком запалюють в нас (в диких лісах і пущах наших душ) дорогі нам люди потрібно просто вміти вчасно погасити.
hors_bor: (Hors)

Сьогодні напишу про цей єдиний рушій, що підштовхує людей на різні вчинки і діяння - егоїзм. Всі люди є егоїстами в різній степені і лише він рухає людьми. І навіть така річ як альтруїзм є породженням егоїзму. Можливо не всі задумувались над цим, як так? Тут я і хочу про це написати.

В світі людей ніщо не робиться просто так. Всі вчинки людей керуються одними лише особистими егоїстичними інтересами. Насправді нема ніякої доброти, безкорисливої допомоги, а наприклад така річ як емпатія є результатом одного лише страху за себе, "щоб зі мною такого не трапилось".

Всяка благодійність, допомога ближнім, співчуття це лише ширма, відволікаючі маневри на шляху до власних егоїстичних інтересів. Немає ні добра, ні зла. Є лише різноманітні інтереси різних людей. Немає так само ворогів, і друзів так само немає. Дружба триває доти, доки тим хто "дружать" потрібно щось один в одного. А як тільки один з "друзів" отримує від іншого все що було потрібно, то дружба закінчується. Я таке явище назвав би "взаємоексплуатацією".

Стосовно альтруїзму, то він виникає в егоїстично зацікавлених людей тоді, коли їм потрібно досягти якоїсь цілі цим методом. Тобто прикидаючись, граючи роль. Егоїсти грають ролі альтруїстів тоді, коли їм це потрібно, ніякої самопожертви заради блага інших немає. Як там хтось казав: "Світ театр..."

Колись давним-давно прояви егоїзму були прямими і без прикриття як тепер. Коли хтось не мав шо їсти, то мусів сам дістати, або прийти до тих хто має і відібрати. Але з ходом розвитку суспільства все це стало набагато витонченішим, з'явились "великі" ідеї та ідеології, з'явились релігії, з'явилась політика, а разом з ними з'явились ті, хто хочуть добра своїй громаді, своєму місту, своїй країні, а інколи і всьому Світу.

Наведу простий приклад позитивного егоїзму: коли хтось робить добро для Тебе, то він його робить не тому, що він "добра людина", а тому що розраховує отримати теж якесь добро навзаєм, або від будь кого іншого, в будь який інший час - коли це буде потрібно. Ось тут і криється вся природа добрих вчинків. Люди що роблять добро (на пр. допомагають комусь), власним прикладом показують те, як би вони хотіли, щоб з ними зробили якби на місці того кому потрібна допомога опинились вони самі. І воно працює, чистий егоїзм. Це як грошовий обіг, комусь Ти робиш добро, хтось робить добро тобі чи таким як ти...

Гірше, коли певна людина чи структура, прикривається благими намірами, рухаючись до своєї егоїстичної мети. Вона використовує і дружбу, і альтруїзм, благодійність, доброчинство, засновує релігії, створює нові ідеології, помирає так можливо і не досягнувши своєї его-мети. А далі знаходяться нові великі егоїсти, вони викопують чужі філантропічні маски, беруть в руки різні ідеології все-загального блага і прорубують шлях вже до своєї власної егоїстичної мети. Не залежно що це буде за ідея, основне щоб маси людей приглушили свої власні егоїстичні потяги на чиюсь користь, ну або ж навпаки нагострили їх, якщо це буде потрібно тим хто продукує певні ідеї.

- І що тепер, до чого оце? Запитає хтось.
- А нічого! Зовсім нічого...
Для чого живуть люди? А мухи для чого живуть, жуки, черв'яки?!

hors_bor: (Hors)

Ото недавно зявилася інформація про всякі стрілянини десь у Росії, і ще десь. Розстрілюють, вбивають людей, є жертви і поранені. Яке зло ця зброя - скаже хтось, та якщо глянути з іншої сторони, то зброя може бути злом лише у руках злих людей. І навпаки у руках добрих людей зброя є тою річчю, що перешкоджає злу. Але як ми бачимо на практиці зброя здебільшого потрапляє у рки злих... От вкрав гвинтівку в зброярному магазині, підстрілив когось і смився. А хороша людина хіба буде красти гвинтівки з магазину? Все таки ні. От і маємо специфічну тенденцію. Зброя в руках або у законних банд, або у незаконних, а нормальним громадянм зась.
!Ну побоялися би бандити нападати на озброєних людей, побоялись би у школі розстрілювати дітей, знаючи що отримають у відповідь. А навіть якби напали, то ті, на кого напали мали би всі шанси вдало захистити себе. Та комусь це мабуть не вигідно...

Зброя - це хороший засіб для захисту від тих, хто нею ще володіти не навчився.

hors_bor: (Hors)
Сьогодні хочу написати про таке насправді нікому непотрібне явище як футбол. Ця гра стала засобом для викачування енергії з великих мас людей. Люди присвячують цьому ділу свій час, гроші, фізичну і моральну енергію, ще всякі ресурси які би можна було пустити в корисне русло. Футбол створили для того щоб спрямовувати колосальний людський потенціал в нікуди, замість якихось корисних речей для самих людей. Ті хто це так заваернув добре все це розуміють, вони на цьому просто наживаються. Футбол зробили популярним, хоча насправді там немає ніякого видовища.
Чому люди туди ходять? Бо це модно, а ще там можна віддати "зайву" енергію, ту саму, яку не знають куди подіти...
От для чого ті всі вболівання, безпричинні викиди...і так далі? Заради чого це все? Хтось задумувався? Якби задумувались, то мабуть на футбол не ходили би.
Насправді футбол нам нічого не дає, а тільки забирає. Від того що люди повболівають толку ніякого... просто енергія витрачена в пусту. Шо нам з того, якщо улюблена команда виграє? Та нічого! Ну підніметься по турнірній таблиці, хтось на тому заробить гроші, будуть грати далі... і все. І ВСЕ!
А колись люди то мали можливість принаймні на гладіаторські бої дивитися...
hors_bor: (Hors)
x_97cfbd24
От натрапив на це своє, зроблене кілька років тому фото. Але тільки тепер зрозумів суть того, що на ньому зображено. Воно показує сутність всіх ієрархій. Тут всі капіталізми - катаклізми. На постаменті з левом стоїть атлант, що уособлює собою всіх тих, хто тримають на своїх спинах всю світову експлуататорсько - споживацьку систему. Він потрапив туди якимось чином і радий був би лишити це все напризволяще, присвятити своє життя для себе... Але те, що він так сутужно тримає не дає йому цього зробити, не відпускає. Адже як тільки він зробить крок в сторону Воно затріщить і завалиться, о так! І знову але, коли Воно - те що так тримав буде валитися, то роздавить в першу чергу його самого...
Зазвичай таким "атлантам" хочеться просто поспівчувати, а інколи - допомогти впасти...
hors_bor: (Hors)

Останнім часом спостерігаючи за діяннями Церкви і всяких церковників, м'яко кажучи складається неприємне враження. Різні нечесні священники і ті хто біля них крутяться роблять свої нехороші справи не лише від імені церкви, але й від імені бога, таким чином прикриваючи ними свої темні справи.Це все напевне допускається тому, що бог вже помер, але церква продовжує жити, вона не лише продовжує жити, але й користуючись надто сильною довірою людей все набуває і набуває нових майнових статків, захоплює землі і не лише під будівництво храмів. А то що священники вже давно перестали жити священицьким життям є ні для кого не секрет. В той час як вони проповідують скромне життя в послуху і сліпій покорі, самі ж живуть досить таки не духовним стилем життя.

Люди засліплені бутафорним відродженням духовності, не розуміють, що обрядовість і церковна канонічність це ще не признак справжньої духовності. Сьогодні кинути гривню у скриньку для пожертв а завтра зводити наклепи на людину тільки тому що у неї інше уявлення про Бога це аж ніяк не духовність. Книжки краще би читали для духовності, навіть ту ж Біблію якби читали то знали би, що Бог ніколи і ні в яких заповідях не заповідав створювати церкву таку, якою вона є зараз.

Бог це дух і вища істота, йому не потрібні матеріальні цінності, ті які створюють і накопичують від його імені попи. Йому не потрібні золоті куполи, а тим більше різні розкоші, якими себе оточують попи в мирському житті — не церковному.

Церква за свою історію пройшла багато фаз розвитку, але найбільшого піку розвитку вона досягала в часи феодального Середньовіччя. Це дійсно були темні віки... І якби сучасна людина опинилася в той час у тодішній Європі, то всі романтичні уявлення про замки, лицарів і принцес вивітрились би дуже швидко.
Зараз там інші часи, церква більше не тероризує людей, церква більше не законодавець, не суддя і не кат. Ці функції тепер перейшли до держави. Але в нас (на Східній Європі) у церкви дещо інше вигідніше становище... Складається таке враження, що Сх. Європа має свою окрему часову спіраль, якщо феодалізм процвітав в часи середньовіччя, то в нас феодалізм дуже зручно уживається в сучасних умовах. Суть зла та ж сама, хоча форми таки інші.
Церковний феодалізм це захоплення земель для комерційних проектів прикриваючись псевдобожественістю, це збирання пожертв на мерседеси, це обіцяти добре загробне життя — таким чином тримати людей у смиренні і терпимості до тих хто їх обкрадає і наживається за їх рахунок тут і тепер.

Церква вже не та. Справжня свята церква канула в часах... Радянський режим знищив все найкраще що було в церкви — людей що справді присвячували свої життя духовності і Богу, а не накопиченню статків.
Радянський режим в боротьбі (якщо така була) проти “буржуазних” священників і церкви зробив велику помилку борючись також і проти самого Бога проповідуючи нову державницьку релігію — атеїзм. Але як можна боротися проти Бога, якщо за їхньою версією його не існує?!!
Церква зі своїми плюсами і мінусами була переможена, але в людей також почали викорінювати з свідомості почуття вищої сили, життєдайної енергії, начала всіх начал, того що ми звикли називати Богом. Якби Бога не вигнали з свідомостей людей, то зараз ми би мали високо духовне суспільство, різнобічно розвинене, здатне тверезо мислити, з багатогранним усвідомленням божого єства. Люди могли би мати віру, спілкуватись з Богом без посередництва церкви та інших людей, які нав'язують цілком викривлене, обмежене канонічне поняття Бога, з метою тримати над людьми контроль. Радянському суспільству не потрібні були свідомі люди; вони просто замінили одну віру іншою, цілком протилежною релігією, мета якої та ж сама. Але якби відбулась ліквідація церкви, не знищуючи почуття бога у людей, то воно з часом би розвинулось до нових прогресивних форм. Але ми маємо переродження церкви, не в кращому стані ніж вона раніше була. Люди залишились затурканими.

Якщо бог є, то людина повинна спілкуватись з ним без посередників! Адже всі посередники, а точніше люди інтерпретуючи поняття бога на свій манер просто викривляють його. Бог не уповноважував людей говорити від свого імені! Він не давав нікому монополії, Бог це ж не вигадка церкви, права на яку захищені копірайтом, бог для всіх, бог це набагато більше і всеосяжніше, ніж те, про що нам кажуть в церквах.

Йти в церкву і користуватися послугами священників, це те ж саме, що й користуватись послугами спекулянтів - купувати квитки на проїзд у них за завищеною ціною! Купуючи квитки у спекулянтів ми годуємо паразитів і провокуємо цю ж саму спекуляцію. Не можна допускати спекуляцій на вірі!

hors_bor: (пустота)
Сьогодні почув по радіо, що в рамках якоїсь там реконструкції в Києві на Андріївському узвозі знімають стару бруківку, щоб її замінити... Замислився над цим. Ця бруківка повинна була пролежати сотні років щоб ото саме тепер її вздумав хтось "реконструювати". Хоча, якщо брати до уваги недавні події повязані знову ж таки з "реконструкцією" кількох будинків на тому ж таки узвозі, то все це логічно вяжеться, адже мажорам треба буде якось підїжджати до своїх коробок з бетону і скла, а по бруківці то як трясе!=) Не кожній мажорській сраці дано таке витримати.
А гроші теж якось відмивати треба: зняли стару бруківку, продали на приватні дачі; поставили нове покриття і на цьому теж "нагріли руки".
 Мені здається що рєканструкция дійшла ще не до всього. В Києві ще стільки старя яке потрібно рєканструювати під сучасні тєнденції. От до прикладу церквушка Софія, якась зовсім застаріла, фрески там і настінний розпис якісь дуже тьмяні, от пофарбувати би то всьо всередині таким тепер модним жовтим відтінком, шоб "під євро", тоді нас би всі остаточно зауважали!
А на площі, там де памятник Б. Хмельницькому, там дуже підходяще місце для нового хмарочоса. Його зведенню буде заважати лише той памятник, так це не проблема! Можна демонтувати і перенести десь на Троєщину, щоб око в центрі не муляв. А хмарочос будувати мінімум так поверхів на 50-ть шоб так тіпа в Ню-Йорку, на верху зробити оглядовий майданчик для туритів якраз до Євро 2012, ну і звичайно брати за це нормальні гроші! Також звичайно й про вертольотну площадку для Презідєнта не забути, шоб теж міг з вежі спостерігати, на свої володіння. Ну а всередині офіси, квартири для буржуїв, торгово - розважальні центри, казіно і простітуткі шоб всьо як положено. Шоб всі таксказать торгували, розважались і просто насолоджувались життям, і бухла побільше!
А мені мабуть слід запатентувати свою ідею, поки її не вкрали модні архітектори, митці і маркетологи:)

Про

hors_bor: (Default)
hors_bor

May 2017

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617 18 1920
21222324 252627
28293031   

Style Credit

Page generated Jul. 28th, 2017 04:48 am
Powered by Dreamwidth Studios