hors_bor: (Default)
Сьогодні я розкажу про концерт фортепіанної класики, на якому мав радість побувати сьомого квітня у Львові. Дійство відбувалось на сцені театру ім. Лесі Українки. І я дуже радий, що поїхав і сповна поринув у атмосферу музичних чар і магії. Анфіса Бобильова - віртуозно володіє інструментом і виступає чарівницею-провідницею в паралельні Світи.

І ось почалось музичне дійство з твору Моцарта (Соната D-dur K. 311) музика з перших хвилин налагоджує внутрішній стан і підносить емоційно.
І магія звуку спроможна переносити нас кудись, наприклад до затишного лісу, де повіває свіжий вітерець граючись із листям дерев. Так було, коли Анфіса заграла етюд Ф. Ліста "Шум лісу".
Далі виконувались прелюдії С. Рахманінова які були для мене ніби виходом з лісу повільними кроками. Ось так йду, над головою світить сонце і літають птахи, попереду поле з квітами, озираюсь, а там ліс з якого щойно вийшов.

Але найглибинніша подорож у мене була під час виконання Анфісою такого медитативного твору Моріса Равеля "Відображення". Тоді зір розфокусувався, м'язи шиї повністю розслабились і голова прийняла найзручніше положення для слухання. І ось я потрапляю до чарівної галявини посеред лісу з різнокольоровими цвітами і могутніми красенями-древами. Це щось нове, сюди мене ще не заносило... йду вздовж річечки, що тече через весь ліс. Доходжу до скелі, де плато обривається а річка перетворюється на водоспад. Стою на краю скелі і спостерігаю за безкраєю красою. Внизу чути шум води. Спускаюсь вниз і йду далі інколи озираючись на цей водоспад. Доходжу до стежки, що кудись веде, і мене повела. Так цікаво. І ось приходжу до затишного будиночка, там ростуть дерева з смачними плодами, ягоди. Ми їх збираємо, тут виявляється крім мене теж є люди...
На завершення концерту були емоційні і експресійні прелюдії Б. Лятошинського. Які здіймають над землею і несуть десь далеко і високо де у шаленому вирі переплітаються всі з п'яти стихій!


Дуже заслуховувався, тому фото майже не зробив. Для ілюстрації фото кількарічної давності.
 
До речі в місті Хмельницький, 12 квітня можна буде також побувати на концерті в обласній філармонії і теж насолодитися майстерною грою Анфіси Бобильової.

Додаю також видиво, де зазняв коротенький уривочок.
hors_bor: (Default)
Літом жити в Тернополі це кататись на теплоході до пляжу чи просто так. Кататись на каяку, байдарці або човнику. А якщо ні, то прогулюватись набережною мальовничого ставу. Читати книжку на зелених надставних пагорбах і милуватись заходом сонця. Чи ще краще - сходу.

А зимою можна спробувати уявити себе богом. Можна пройтись по воді з одної частини міста в іншу, скоротивши собі шлях. По замерзлій воді ходити звісно простіше, але краще ніж нічого.  Коли йдеш, а точніше ковзаєш по ставу, може причутись, що лід тріщить. А він інколи й справді тріщить. Тоді з'являється непевний страх провалитись. Це при тому, що там мабуть вже вантажівка проїхати зможе. Що вже говорити про біблійного Петра, який йшов по рідкій воді і злякався. Ходити по воді треба розпочинати з зимових тренувань, а тоді й на рідку переходити : ) А в поєднанні з ковзанами замерзлий став і взагалі - простір для безмежних маневрів. Таких ковзанок більше ніде не знайти.

hors_bor: (Default)
Всі знають що з гарбуза можна приготувати гарбузову кашу, на цьому багато в кого кулінарні знання про гарбуз вичерпуються. Я би так і досі думав, якби моя кохана дівчина одного разу з своєю подругою не приготували для нас гарбузову зупу.

Це було для мене відкриттям і це було так смачно, що я вирішив теж навчитись готувати таку страву. Вона поєднує три важливі чинники які я ціную в їжі, це: смачно, поживно, просто.

І ось вчора я приготував цю страву, і хоч вона виявилась не ідеальною, проте смачною! Процес приготування знімав на видиво - може кому знадобиться. І ось шо з того вийшло.


Все просто: нарізаємо гарбуз(більше) і бараболю(трохи менше), разом варимо. Тим часом робимо засмажку. Коли гарбуз і бараболя зварились перемішуємо їх в однорідну масу разом з тим що засмажили. Додаємо спецій за смаком, якшо загусте доливаємо воду яку перед тим злили в окрему тару і знов перемішуємо. Також можна додавати молочні вершки або плавлений сирок(про що я забув). Коли закинули в миску посипаєте гарбузовим насінням і з'їдаєте. Смачного!

P.S Це в перше я приготував якусь таку страву. В приготуванні надихався рецептом що його виклала Вія в своєму блозі - може теж знадобитись в приготуванні зупки.)

hors_bor: (Default)
14-го січня я був у Золочеві. Їздив за компанію з другом забрати його дримбу в майстра. Звісно, що ми використали нагоду цього візиту для додаткового знайомства з містом, про що тут буде писатися далі. А зараз мова піде про таку собі нашу випадкову знахідку.

Отже, перед тим як якісь вітри занесуть нас до Львова я звернув увагу на незвичайну для наших країв і свого часу машину, з дверима що відкриваються уверх. Досі шось таке міг бачити лиш у фільмах. Машина ця була у вельми плачевному стані, і я знаю таку людину, яка глянувши на всю цю печаль сказала би "була б ця машина моя, то вона би ніколи не стала такою".  Награлися і кинули.., що називається, краще би комусь подарували, мабуть.

Але є й свої плюси, адже ця покинута машина стала домівкою для киці, яка вже там живе. А були би в мене ресурси, то забрав би ту машину, разом з кицькою... і їздив би собі, і підбирав автостоперів:) А може серед читачів цього блогу є автолюбителі-реставратори?! Вперед, з цього корита можна зробити дещо дуже достойне!

До речі, хто знає що це за марка і модель? На мою думку ця машина за своїм дизайном і розробкою випередила свій час. Здається те, що випускає український автопром досі не зможе зрівнятися з оцією колись дуже файною машинкою.
hors_bor: п (пегас)
Прийшов час розказати про файну веломандрівку приурочену до так званого "закриття сезону" ... ні, не велосезону, а сезону багатоденних веломандрівок. 
Все йшло таким чином, що я всім знайомим роверистам пропонував їхати зі мною, але  нікому не виходило, в когось важливі справи, як от робота, а в когось ше важливіші відмазки - "тамжхолодноязахворію". Я був навіть готовий самому їхати на крайняк. Але знайшлись люди що бажали розділити зі мною радість цієї мандрівки, хто їхав вперше, а хто вирішив приєднатися увечері перед виїздом :) Склалось все прекрасно, і вже 8-го зранку ми сіли на поїзд, який підвіз нас частину дороги, яка на мою думку для велоподорожі не надто цікава. 
Ми висадились і попрямували до відомого села Зарваниця ... Дорога булу чудова, сонце гріло своїми проміннями пожовкле листя і нас, подував вітер, без котрого ми напевне їхали б швидше.
 
 
 
hors_bor: (Default)
 Сьогодні в нас була покатушка кругом тернопільського ставу. Зібралися в 4 ранку, щоб зустріти сонце і покататись, все було дуже мило=) Поки більшість грали волейбол я встиг подрихнути пару хвилин і зазняти качочок.) Там навіть лебеді пролітали, але зазняти не встиг... Ранковий став прекрасне місце, особливо коли з тобою гарна компанія на велосипедах.




Вже зовсім скоро, на днях поїду на Шипіт, а далі на Вудсток. Такі маю файні найближчі плани, а далі має бути ше багато цікавого...
hors_bor: (Default)
 В попередньому записі я розповідав шо заліз на трубу, і будуть відео з фотками. Ось все є... 

1.


2.
+3 )

Далі буде!

hors_bor: (Default)
 Сьогодні я мав нагоду побувати на місці спроби незаконного будівництва. Тернопільські будівельні банди втратили останній здоровий глузд і на фоні війни, що відбувається на Сході сміють будувати свої покої не те, що без жодних дозвільних документів, та ще й в парках. Як каже приказка "Кому війна, а кому мать рідна..."
 
В парку як завжди прогулюютьса мами з колясками, діти з батьками на велосипедах, літні люди спокійно гуляють парковими алеями і слухають спів пташок. Спортивна молодь бігає парковими доріжками, на лавочках сидять закохані пари. Але що це?!! Опинившись на асфальтованому майданчику моєму подиву не було меж. Там не просто яма, там різке трохметрове урвище. І чиясь прогулянка, хто не знає про це, а особливо вночі може перетворитись на пригоду з травматизмом! 
 
Більшість людей про цю диру в парку дізналися з Інтернету. Під покровом ночі "чорні будівельники" заїхали в парк і почали копати яму(і облаштовувати будмайданчик), це помітили якісь люди, вдарили на сполох, зібрались і завадили такій нічній роботі (як я зрозумів поки що за посиредництва міліції). В свою чергу горе-будівельники прибрали техніку і втікли як щурі.
 
Сьміх тай годі. Це ж треба було піднімати посеред ночі будівельну бригаду, техніку, палити соляру, платити гроші, робити дурну нікому не потрібну роботу, щоб потім втікти. Таке враження, що замовник такої сьміхоти живе десь не тут, а в паралельному світі, не знає що в нас відбувалось і відбувається, не знає куди ввязався. Чи може мислить іншими категоріями і має людей за лохів? 
Наївненький.
 

hors_bor: (Default)

 Цьогорічний велодень таки відбувся. З обєктивних причин прийшлось підкорегувати програму заходу, роверистів зїхалось не так багато як зазвичай, але все вдалось!)
Нагадаю, що Велодень був запланований на раніші дати, але страшні зливи, що не припинялися в тому часі завадили проведенню
Гляньте відео, досить файне.)

 

hors_bor: (Default)
На початку травня ми в черговий раз взяли часть у всеукраїнських змаганнях з пішого мандрівництва "Стежками Героїв". Наша команда називалась "Веда-Ра-Мага" а я вперше за весь час моєї участі в змаганнях був в якості капітана команди. Таки доріс до того рівня, шо не лише ходити можу, але й водити команди на змаганнях.
Наша команда збиралась досить таки спонтанно, не всі одне одного знали, але зібрались.
До фінішу дійшло лише троє учасників, але для команди більшість людей з якої загалі не мало досвіду походів такої складності як на перший раз непогано. А я дуже радий, що по приїзді додому в людей є бажання піти на наступні змагання і там вже краще себе показати. Так і має бути... Подивимось шо з того [далі]буде].
 
 

Про

hors_bor: (Default)
hors_bor

May 2017

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617 18 1920
21222324 252627
28293031   

Style Credit

Page generated Jul. 28th, 2017 04:47 am
Powered by Dreamwidth Studios