hors_bor: (Default)
За кожну людину, за кожну душу йде боротьба між темрявою і світлом. Між добром і злом. Зброєю зла є брехня, і вся її суть в тому, щоб на певний час здаватись правдою. Брехню брехнею перемогти неможливо. Це те ж саме, що гасити вогонь бензином. 

Озирнись навколо, тут йде гра двох сторін і кожна хоче перемогти своїм методом. І ось ти вже бачиш, скільки людей обмануто і направлено хибним шляхом. Над ними "попрацювали", їм принесли на таці щось таке, що здалось їм потрібним і правдивим і вони це прийняли. Вони ковтнули страждання, боротьбу, зневіру, нездоровя, жадібність, страх. Ні, вони не вибирали цього, їм це підсунули брехуни і лицеміри. 

Брехні завжди потрібна реклама, адже її ніхто не шукає. І навіть більше, брехні потрібно сховати дорогу до правди. Зробити так, щоб шукачі заплутались, зневірились і прийшли в її брехливі обійми. Завданням брехні є зробити все довкола складним, таємним, заплутаним і незрозумілим. Напустити диму і згустити фарби. Перетягнути на свою сторону побільше енергій людей. Брехня все ускладнює. Правда все спрощує.

Правда ніколи не полізе у вікно, якщо перед нею зачинили двері. Вона має свої способи бути почутою... Вона завжди лунає, стараючись зняти пелену з очей натовпів. Правду серед брехні відрізняють одиниці. Правда чекає на всіх, хто до неї йде, хто йде правильним шляхом. Правда це те, що має бути.

Вона як маяк в океані для заблукалих кораблів. Завжди світить, посилає в простір спалахи потужного світла, що пробиваються крізь тумани брехні.
Правда завжди запрошує до себе. Вона своїм світлом вказує дорогу. Брехня приходить до нас сама і зі всіх усюд пробує нав'язати себе. Правда породжує впевненість, брехня сумнів. Отож, коли щось викликає в тебе сумнів, то виникає він цілком закономірно. Сумнів як показник. Протилежністю до сумніву є свята впевненість. І там де впевненість там правда. Де правда там правильний шлях і вибір. Як добре, що Творець зробив все потрібне простим.

hors_bor: (Default)
Ідеї, події та винаходи - все перш ніж потрапити у нашу дійсність, у наш Світ (матеріалізуватись) повинно пройти кілька етапів. Перший з них, це поява в думках людей.
Спочатку людина думає над цим, але може не вірити і не знати шляху реалізації задуманого. Але все що ми можемо уявити є реальним. Тут хочеться зауважити, що дуже багато речей зупиняються на цьому рівні, так і не будучи просунутими далі.

Наступним рівнем реалізації задуманого є віра в його реалістичність. Або ще краще знання про те, що це реально. Бо віра є тим, що існує без жодних підтверджень, а знання опираються на щось.

Для притягнення в дійсність певних речей не достатньо просто знати все про них і бути переконаним в їх здійсненні. Ці речі (коли ми про них 1-подумали, 2-переконались в їх реалістичності) вже існують, але до них треба прийти, а шлях здолає той хто йде. Тому якою б далекою не була відстань до цілі можна прийти роблячи маленькі кроки. 
Спочатку було слово. Слова не буває без думки, тому що би це не було, особистий задум, чи ідея яка змінить життя всього світу воно виникає у вигляді думки, яка після цього має пройти пребагато стереотипних "Фільтрів"...
hors_bor: (Default)
Я завжди любив спостерігати за людьми і їх манерами. Ці спостереження мені дозволили припустити, що існує ряд різних типажів людей. За зовнішніми і разом з тим психологічними, духовними ознаками. Людей одних типажів мені доводилось зустрічати частіше, зустрічав і таких яких не міг асоціювати з якимось іншими людьми. Інколи риси лиця людини, її статура, манера рухів можуть свідчити про належність до одного з типів. Це я давно взяв до уваги, ще до того, як дізнався про соціоніку - науку яка вже давно все розклала по поличках.

Вважаю, що зовнішній вигляд (тіло) людини напряму чи опосередковано, але пов'язаний з характером (духом, душею) людини. 
hors_bor: (Default)
Сьогодні з ініціативи мешканців мікрорайону навколо бульвару Петлюри відбулась подія, що заслуговує на увагу всіх мешканців міста, так і всіх активних людей зацікавлених в збереженні довкілля і свого життєвого простору по всій нашій великій Україні.

Сьогодні заклали і освятили меморіальний камінь на знак встановлення на його місці в майбутньому справжнього пам'ятника Петлюрі, іменем кого і названий бульвар. В майбутньому тут планується впорядкування скверу довкола майбутнього пам'ятника, висадження молодих дерев, прокладення пішохідної алеї, встановлення затишних лавочок.

Символічно також те, що людей організуватися і об'єднатися спонукала спільна загроза побудови на місці скверу споруди невідомого призначення. Тепер громада серйозно настроєна відстоювати свою землю, навести красу і показати добрий приклад з впорядкування прибудинкових територій.

Все залежить від кожного!
До речі, приємно вразив священник своєю знаковою промовою і обізнаністю в світовій філософії. А ще велика повага йому за те що відгукнувся на заклик громади. До речі, був такий священник що відмовився прийняти запрошення людей мотивуючи це чимось на на зразок не узгодженості дій громади з "владою".

1.


Глянути світлини )
Ми повинні зберегти нашу землю для майбутніх поколінь! Наші вулиці, наші парки, міста, села, нашу країну і нашу планету.
hors_bor: (Default)
Сьогодні я розкажу про концерт фортепіанної класики, на якому мав радість побувати сьомого квітня у Львові. Дійство відбувалось на сцені театру ім. Лесі Українки. І я дуже радий, що поїхав і сповна поринув у атмосферу музичних чар і магії. Анфіса Бобильова - віртуозно володіє інструментом і виступає чарівницею-провідницею в паралельні Світи.

І ось почалось музичне дійство з твору Моцарта (Соната D-dur K. 311) музика з перших хвилин налагоджує внутрішній стан і підносить емоційно.
І магія звуку спроможна переносити нас кудись, наприклад до затишного лісу, де повіває свіжий вітерець граючись із листям дерев. Так було, коли Анфіса заграла етюд Ф. Ліста "Шум лісу".
Далі виконувались прелюдії С. Рахманінова які були для мене ніби виходом з лісу повільними кроками. Ось так йду, над головою світить сонце і літають птахи, попереду поле з квітами, озираюсь, а там ліс з якого щойно вийшов.

Але найглибинніша подорож у мене була під час виконання Анфісою такого медитативного твору Моріса Равеля "Відображення". Тоді зір розфокусувався, м'язи шиї повністю розслабились і голова прийняла найзручніше положення для слухання. І ось я потрапляю до чарівної галявини посеред лісу з різнокольоровими цвітами і могутніми красенями-древами. Це щось нове, сюди мене ще не заносило... йду вздовж річечки, що тече через весь ліс. Доходжу до скелі, де плато обривається а річка перетворюється на водоспад. Стою на краю скелі і спостерігаю за безкраєю красою. Внизу чути шум води. Спускаюсь вниз і йду далі інколи озираючись на цей водоспад. Доходжу до стежки, що кудись веде, і мене повела. Так цікаво. І ось приходжу до затишного будиночка, там ростуть дерева з смачними плодами, ягоди. Ми їх збираємо, тут виявляється крім мене теж є люди...
На завершення концерту були емоційні і експресійні прелюдії Б. Лятошинського. Які здіймають над землею і несуть десь далеко і високо де у шаленому вирі переплітаються всі з п'яти стихій!


Дуже заслуховувався, тому фото майже не зробив. Для ілюстрації фото кількарічної давності.
 
До речі в місті Хмельницький, 12 квітня можна буде також побувати на концерті в обласній філармонії і теж насолодитися майстерною грою Анфіси Бобильової.

Додаю також видиво, де зазняв коротенький уривочок.
hors_bor: (Ур)
Давніше я дуже любив роздумувати над сенсом життя. Ці роздуми приводили і привели мене до добра. Інколи я міг навіть щось записувати, і один з таких записів на жовтому папері кількарічної давності вкотре потрапив мені на очі.


Радий, що зробив швидкий запис у формі мислесхеми, це помогло "заморозити" хід думок на роки. А тепер пора поділитись тим з Світом і дізнатись що Ви думаєте з цього приводу.

Отже, щоб щось зрозуміти треба наче "розкласти по поличках". Це все спрощує, я дуже люблю словосполучення "свята простота". Тут обов'язково треба згадати філософа Сковороду, котрий казав щось таке: "Дякую тобі Боже, що зробив все потрібне простим і все складне непотрібним".

Читати далі )
hors_bor: (гриби)
Сьогодні натрапив на статтю "10 причин відмовитись від м'яса" повністю не читав, переглянув, бо ті причини мені вже давно відомі. Але більшу увагу звернув на коментарі. Там дехто пише про те, що рослини наприклад теж живі істоти і теж відчувають біль. Тобто якщо брати до уваги одну з тих десяти причин - етичну, то за її логікою треба відмовитись і від поїдання рослин. Ого, то нас оточує стільки просвітлених людей (можна було би подумати), але таке зазвичай пишуть завзяті м'ясоїди, які не те що від поїдання вбитих тварин відмовитись не можуть, але й від куріння і алкоголю.

Це я до того, що вегетаріанство і веганство насправді є лише проміжними етапами на шляху до самовдосконалення. В ідеалі кожна людина може дійти до високих планів розвитку і досконалості (якій нема меж). Кожна людина має потенціал розвинутись психо-духовно і фізично аж настільки щоб перейти на прану. Адже, як відомо у певних колах - все те, що є в землі-все є і у повітрі.

І ось це вже той рівень, коли людина не їсть жодних живих істот (в тому числі рослин), але до такого рівня можна прийти лише поступово, якщо захотіти. Бо шлях здолає той хто іде. Такого рівня може досягти лише той, хто знає для чого йому це. Адже зміна типу харчування не може бути самометою. 


hors_bor: (Default)
Буває, бачу дітей які голосно плачуть, кричать і по всякому привертають до себе увагу, аж занадто. Можна подумати "ну що ж з цією дитиною не так?!" або "якась неадекватна дитина". Але вся сіль в тому, що якраз дуже адекватна! Бо біля дитини яка плаче і голосно кричить я завжди бачив мамочку яка волочачи ту дитину за руку, чи несучи на руках теж голосно кричить щось типу "ану заткнись!!!", "як же ти мене замахав!" і тому подібні фрази. Стає зразу все зрозуміло. І крик дитини на цьому тлі починає здаватись не таким вже й неприємним явищем.

Тут згадується приказка; Яблуко від яблуні не далеко падає. Але я ніколи не бачив, щоб яблуня топтала своє яблуко після того як воно біля неї впало. 

hors_bor: (гриби)
В неділю 26 березня о 15:00 відбудеться тренінг на тему здорового харчування.📌 Лектор - Зоя Патрак, спеціаліст з аюрведи. 


Приєднуйтесь, приходьте, я запрошую.

Детальніше в соц. мережах: Фейсбучок, Вконтактик.
hors_bor: (Default)
Здавалось би, щоб відчувати себе щасливим і зробити своє життя барвистим треба взяти і почати робити те, що любиш і вже в процесі цього життя набуває барв. 

Але щоб почати це робити треба визначитись з тим, чого ти хочеш. І дехто не може подолати вже цей початковий рівень у становленні особистості. Це можна назвати пошуком себе, і декотрі люди проводять в ньому все своє життя.

Щоб визначити свій напрям шляху треба зупинити шалений біг невідомо куди, стати і озирнутися. Заспокоїтись і почати очищення своєї свідомості від інформаційного баласту і бруду. Трохи згодом, але паралельно починається очищення фізичне, що в свою чергу сприяє ще більшому очищенню духовному. Але дух первинний.

Наступним зусиллям над собою має бути взяття за конкретну справу, ту ідея про яку може прийти в ході "інформаційного очищення". І коли людина вже почала робити перші кроки (перші відчутні кроки) в наміченому напрямку (не до конкретної мети), тоді з'являються перші радості і задоволення від життя. Покращується самооцінка і людина починає (тільки починає) розправляти крила.

А як тільки вона здійснить достатню кількість подвигів для себе, з кожним разом все краще відчуваючи свою силу і простір безмежних можливостей, тоді людина може полетіти...
hors_bor: (Default)
Сьогодні (майже випадково) побував на громадській акції метою якої було привернення уваги до проблеми незаконних забудов і фальсифікації генерального плану міста Тернополя. Зібралося пару десятків людей які хочуть жити в комфортному міському просторі, з красивими парками, де ростуть дерева, з прибудинковими територіями, де можна вийти і приємно прогулятись.

Читати далі )
 
hors_bor: (Ур)
Спостерігаю за людьми. Багато таких, що вважають себе віруючими, всяко стараються дотримуватись конфесійних канонів культу. Ну і звісно всяко відкидати інше, навіть особливо якщо воно раціональне і світле. Для таких людей авторитетами бувають їхні бабусі і дідусі які теж так жили. І от в місто привозять ікону Спаса Нерукотворного і ці люди йдуть їй поклонитись. Стоять в довгих чергах з молитвою і смиренням. Це подія. Коли вони вистояли і поклонились іконі то розповідають про це знайомим і родичам. А близьким особливо прискіпливо радять теж відвідати. 

Але разом з тим, коли прийшли із церкви засідають на дивани, вмикають телевізор і з головою поринають в потоки інформаційного сміття. Вони це все проковтують, ті концентрати бруду зі всього світу, які транслюють у випусках новин. Переживають, якщо десь стався землетрус, або епідемія в якомусь африканському селі, але будь який вплив на це відсутній. Така от "далекозорість". Ну і звісно перед переглядом вечірніх телепередач можна помолитись. 

На тлі всього цього виникає запитання: що було спочатку, курка чи яйце? тобто, це християнські вчення сприяють такому життю, чи таке життя прихиляє нас до такої конфесійної віри?
Додам, що метою справжньої релігії вважаю допомогу людині відчути частинку бога у собі і йти шляхом творчого розвитку і вдосконалення. 
hors_bor: (гриби)
Подорожній, розплющ очі. Знову заплющ. Починається!
Де це я опинився..?
Заходжу в приміщення повне столів а біля них стільці. Наближаюсь до одного з столів за яким вже хтось сидить, вітаюся, приєднуюсь до нього. Він киває ніби на мене чекав. Дивне це місце, тут все так тихо і спокійно, але разом з тим і тривожно. Підозріла емоційна суміш.
На моє здивування він починає розмову першим:
Читати далі )
hors_bor: (Default)
Можна спостерігати за тим, як МВФ обіцяє дати "печеньки", в замін на виконання певних умов. Одна з них це збільшення пенсійного віку. Разом з тим уряд на чолі з міністром оголошує про намір зменшити обсяги безробіття в країні. Ці дві речі суперечать одна одній. Адже підвищення пенсійного віку це збільшення загального часу праці людини. Разом з тим одним з найефективніших способів ліквідації безробіття є зменшення робочого часу до 6 годин на день. Так вже вчинили у декотрих країнах. І це очевидна загальносвітова тенденція на тлі потужного розвитку технологій. 

Як це пояснити? Система тріщить по швах?
hors_bor: п (пегас)
Про звертання з приставкою "ти ж".
В житті часто можна почути, а тепер і в інтернеті фрази типу: "ти ж фотограф", "ти ж дизайнер", "ти ж  географ", "ти ж біолог" і багато інших тижів. В Інтернеті про це все вже ходять бородаті меми. Але тут про інше.

Я припускаю, що біля витоків застосування цього словосполучення з приставками є бажання вказати на певні прогалини в компетентності того, до кого звертаються. Найчастіше так звертались до тих, хто хизувався своїми певними навичками чи уміннями, але ці навички є меншими ніж здається. Звісно, що не можливо знати про певний рід діяльності все (вміти все що вміють всі дизайнери), але і переоцінювати себе в очах інших теж не варто. Хвалитись треба, але в міру, щоб одного разу в свою сторону не почути цю дошкульну фразочку : )

При цьому завжди стремитись до розвитку і досконалості.
hors_bor: (Default)
Літом жити в Тернополі це кататись на теплоході до пляжу чи просто так. Кататись на каяку, байдарці або човнику. А якщо ні, то прогулюватись набережною мальовничого ставу. Читати книжку на зелених надставних пагорбах і милуватись заходом сонця. Чи ще краще - сходу.

А зимою можна спробувати уявити себе богом. Можна пройтись по воді з одної частини міста в іншу, скоротивши собі шлях. По замерзлій воді ходити звісно простіше, але краще ніж нічого.  Коли йдеш, а точніше ковзаєш по ставу, може причутись, що лід тріщить. А він інколи й справді тріщить. Тоді з'являється непевний страх провалитись. Це при тому, що там мабуть вже вантажівка проїхати зможе. Що вже говорити про біблійного Петра, який йшов по рідкій воді і злякався. Ходити по воді треба розпочинати з зимових тренувань, а тоді й на рідку переходити : ) А в поєднанні з ковзанами замерзлий став і взагалі - простір для безмежних маневрів. Таких ковзанок більше ніде не знайти.

hors_bor: (Default)
Приготував таку страву, яку впевнений, що мало хто їв, чи взагалі знає про її існування. Я це виправляю. До вашої уваги кутя з живої пророщеної пшениці.
Це одна з кращих страв які можуть бути. Сама кутя дуже древня символічна страва. Первісне її приготування було на основі пророщених зерен. Тож я вирішив спробувати як це, і все вдалось! Результат перевершив всі очікування. Я думав, що смак буде надто специфічний, насправді він виявився дуже приємним. Така кутя поєднує в собі два не завжди поєднуваних чинники: користь і смакота!

На фото: з ліва звичайна, з права пророщена.
 
Читати далі... ) Спробуйте і ви таку, воно того варто. Згадались слова: все нове то добре забуте старе : )
hors_bor: (Default)
Від деяких людей, що вважають себе атеїстами в певних випадках можна почути: "тут стільки ікон, важко перебувати в місці де стільки цих зображень, вони ніби якось тиснуть". Я ж відповідаю: "стався до цього як до образотворчого мистецтва". 
Тож мабуть, що все ж таки є якась енергетика в певних конфесійних, релігійних чи просто мистецьких об'єктах/артефактах. І атеїзм наче заперечує сам себе

Вірогідно, що багато з тих, хто називають себе атеїстами насправді хочуть відірвати себе від того християнства (насправді іудохристиянства) яким воно є сьогодні. Трохи деспотично-догматичного, такого комерційного і такого викривленого, що втрачає свою "вагу". Разом з всіма стражданнями які воно пропагує.
Тож тим, хто хоче стати наперекір теперішній комерційній конфесійній машині найпростіше оголосити себе атеїстами. Як і тим, хто хоче обійтись без "клопіткого" пошуку.


hors_bor: (Default)
 Заходжу у вітальню, зразу запрошують за стіл. Дивлюсь, а в кожного по сковорідці стоїть, та ще й пустій. І в кожного сковорідки різні - по розміру, кольору, по формі... мабуть кому яка подобається. Дивно, думаю... Що ж, присідаю. Мені теж пропонують сковорідку. 


- Для чого, - питаю.
- Як для чого? Новий рік же скоро, давай.
- Що давати?
Сміються... так ніби я маленька дитина, яка запитує дурниці.

Читати далі... )
hors_bor: (Default)
Це найкращий час щоб оглянутись на зад. Обдумати цей рік і намітити орієнтири на рік наступний. Ця ніч найдовша в році, темінь дійшла до своєї повноти. Завтра буде тільки світліше, завтра буде тільки краще! Нас чекає наповнення світлом і це дуже радує. Весною світла буде досить щоб розцвіли перші квіти, а літом пребагато. Час він циклічний.

Цей рік був для мене дуже пізнавальним. А центральною подією цього року була подорож в Карпатські гори тривалістю - майже все літо. Стільки всього побачив, пережив, відчув, дізнався. Навіть цілком випадково давню подругу там зустрів з сопутником. За літо чи не всю Чорногору сходив з Вією, ми збирали матеріали для її дисертації. Крім цього для мене це була своя велика пригода.

Ще дещо раніше, в березні теж пригадую трошки гір. Тоді ми ходили просто туди прогулятись. Тоді звісно не було ще там снігів як минулого року, але теж атмосферно.

 
Ще цього року з весни я розпочав займатись дуже специфічною але такою любою мені і хорошою (навіть шляхетною) справою - бджолярством. А в наступному році те що я заклав у цьому дасть свої перші плоди. (Так хочу весни-літа і тепла:).

Також вже цієї осені (зовсім від недавна) нарешті розпочав працювати над такою справою, про що дуже довго думав, але вважав себе ще не готовим до таких справ. Але на цьому згадку завершу, бо про все треба судити по плодах. Або принаймні коли є перший паросток. А я поки лиш готую ґрунт для зерен. А щоб сказати слово треба вдихнути повітря.

Зблизився тепер з друзями (принаймні тими, що поруч). Також ціную людей, що з'являлись в мому житті на певний час і ми йшли спільною стежкою. Хто зна коли наші лінії перетнуться знову, але я всіх пам'ятаю і ціную все добро і веселі часи що були. Буде новий виток спіралі, буде більше світла з кожним днем і радість спішить нам на зустріч. 

Є новий рік, чекає за рогом. А в ньому багато всім добра! У вуликах і в полі великі та сильні бджолині сім'ї, а соти повні запашного меду-нектару. Квіти наповнюють своїми ароматами всіх і всі від того радіють. Сам світ йде на зустріч і сприяє у гармонійних діяннях!
Хай наснагою буде повна твоя душа - читачу! Хай і тобі принесе рік здійснення мрій і радість від повноти усвідомленого життя. Будьмо всі щасливі як весна, здорові як джерельна вода, і багаті як наша свята земля!

Про

hors_bor: (Default)
hors_bor

May 2017

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617 18 1920
21222324252627
28293031   

Style Credit

Page generated May. 22nd, 2017 11:05 pm
Powered by Dreamwidth Studios